Днями моя свекруха (перша) (не називаю її колишньої, так як свекрухи колишніми не бувають) по величезному секрету поділилася зі мною новиною: мій колишній чоловік став батьком. Причому відразу дворічної дівчинки!
Я від несподіванки замовкла і навіть не знайшлася, що сказати.
Свекруха почала мені охоче пояснювати, що дитинка у нього з’явилась ще 2 роки тому, але ввесь цей час дівчинку приховували від усіх через забобони. І ось тепер перестали приховувати, обрадували бабусю і дідуся (бабусь і дідусів з іншого боку немає, дружина мого колишнього чоловіка сирота), а саме привезли дівчинку в село і попросили мою свекруху з нею посидіти, поки батьки працюють, а місця в садку немає .
Я ж добре знаю, що нова дружина мого колишнього чоловіка, з якою він живе разом в законному шлюбі ось уже 12 років, безплідна, не може мати дітей. Вона сама це сказала моєму чоловікові, коли забирала його з нашої родини. Чесно попередила. Мій колишній чоловік її дуже шкодував і при розлученні мені пропонував поділити наших двох хлопчаків, молодшого дволітка їм в нову сім’ю на виховання віддати. Я не перейнялася жалем, не віддала.
Хоч і важко мені з ними було, нічого, впоралася. А колишній чоловік ніяк не брав участі в житті хлопчиків: спочатку намагався приходити, але нова дружина виявилася ревнивою, надзвонювала йому на телефон, питала, де він, чим займається і коли буде. Через кілька років він зовсім перестав приходити. Коли вони з дітьми зрідка перетиналися у свекрухи (я підтримувала з нею стосунки, їздила з дітьми до неї в гості), у них навіть спільних тем для розмови не було.
Нова любов виявилася сильнішою батьківських почуттів.
І ось зараз колишній чоловік знову став татом. Правда, при дивних обставинах. Аліменти, які колишній мені платить на двох дітей, в минулому і позаминулому роках не зменшувались. Свекра і свекруху просто поставили перед фактом, що у них є дворічна онучка. Живуть молоді окремо, в іншому місті, за 100 км від свекром. У нової дружини відносини зі свекрухою не дуже, вона сама в село не їздить, ну і чоловік із солідарності теж батьків своїми приїздами не балує.
Я підозрюю, що там з імовірністю 99% усиновлення. Але свекруху таким припущенням не стала засмучувати, привітала її, побажала здоров’я. Все-таки в її віці і з її не надто хорошим здоров’ям з малятком сидіти не просто.
Хоча я думаю, що і свекруха щось таке підозрює, просто не стала зі мною ділитися.
Сиджу ось на роботі і думаю: цікаво, яким колишній буде батьком зараз. 12 років тому він з легкістю відмовився від двох рідних синів. Під час розлучення їм було 2 і 5 років. Чи вийде у нього стати хорошим батьком для дворічної дівчинки в зрілому віці?
Думаю, свекруха буде мене тримати в курсі! Навіть якщо я цього і не захочу.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
