Два українські пілоти, Іван Пепеляшко та Олексій Чиж, потрапили в полон 8 березня в районі села Нова Басань у Чернігівській області.
“Для наших пілотів кілька разів змінювали місце утримання, зрештою їх доправили в СІЗО російського міста Курськ, де вони перебували в камері ще з вісьмома українськими офіцерами”, – йдеться в повідомленні ГУР МОУ.
Іван Пепеляшко розповів, що більшість українців не отримують елементарної медичної допомоги, попри серйозні поранення: “Хлопці тримаються, але у більшості рани почали гноїтися. Просили росіян дати хоча би бинти і зеленку, подбати про найтяжчих. Але марно”.
Олексій Чиж згадує, що кожен допит традиційно починався з путінської пропаганди. Наприклад, із вигадки про те, що Україну придумав Ленін.
“Примушували записувати пропагандистські відео. Якщо відмовлялись, погрожували, що перестануть перев’язувати рани товаришам. Згадували про наші сім’ї та про небезпеку, яка їм загрожує”, – розповів Чиж.
Російські офіцери навіть під час допитів визнавали, що їхній “бліц-криг” в Україні провалився і поставлених цілей досягнути не вдалось.
“Вони справді зазомбовані! Питають, чи багато в Україні «нациків». Повторюють, що хочуть звільнити Україну від нацистів. Що ми скоро знову будемо жити в одній країні, а Галичину забере Польща”, – вражений Пепеляшко.
Зараз Іван Пепеляшко та Олексій Чиж перебувають в госпіталі і отримують всю необхідну медичну допомогу.
“Україна продовжує боротися за всіх своїх полонених. Ми зробимо все, щоб повернути додому кожного з них”, – наголосила пресслужба ГУР МОУ.
Фото: ГУР МОУ.
04/15/2022
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину