fbpx
Історії з життя
Економ, мамо! Не вистачає тобі — то влаштуйся десь на підробіток! Он, інші живуть і дітей не турбують. Все! Ніколи мені, бувай!

Нещодавно моя дочка мене неприємно здивувала. Я їй зателефонувала і сказала, що мені не вистачає грошей на все, що виписав спеціаліст.

— Ти вибач мені, доню, мені дуже соромно до тебе звертатись. Але мені просто нема до кого більше!

Моя дочка п’ять років тому вийшла заміж. Вийшла заміж вона дуже вдало. Чоловік моєї доньки дуже добре заробляє, і живуть вони у гарному та великому будинку.

Спершу дочка мені часто дзвонила і навіть часто приїжджала. А потім вона про мене зовсім забула. А я постаріла, і в мене почалися великі негаразди зі здоров’ям. Доки могла, викручувалась сама. Але цього місяця просто не вистачило на все. Купила найнеобхідніше, а далі хоч плач. От і вирішила доні зателефонувати.

Одна вона у мене. Добре, хоч у неї все гаразд. Закрутило її столичне життя. Про маму геть забула, але якщо не їде і не телефонує, значить усе гаразд. Так? Я себе цим і тішила. Та й короткого “у мене все добре. Зателефоную пізніше.Я зайнята” досить, аби зрозуміти, що вона здорова.

І ось нещодавно я звернулася до своєї дочки з проханням:

— Доню, допоможи! Зрозумій, я і віддавати по трошки готова з пенсії. Просто цього місяця і за квартиру і за це все… Не можу потягнути, а потрібно.

А дочка мені відповіла:

— Ну, ти ж пенсію отримуєш! Куди ти гроші витрачаєш? Економ, мамо! Не вистачає тобі — то влаштуйся десь на підробіток! Все! Мені ніколи!

— Доню… – я хотіла ще щось там сказати, але вже не змогла. У трубці почулись гудки.

А за кілька днів мені подзвонив мій зять. І я сама того не бажаючи поділилася з ним своїми негараздами. Ще й сльози ці непрошені.

Уже за кілька годин він був під моїм під’їздом. Сказав, що оплатив обстеження у одній зі столичних установ де на мене вже чекають. Пів року минуло. Я наразі у санаторії, який мені зять і оплатив. почуваюсь прекрасно. Виявилось, що не те мене турбувало від чого у районі мені скільки всього приписали. добре, що розібрались вчасно.

І все ніби добре, і все гаразд, але нема-нема і сльози на очі. Чому зять допоміг радо, а рідна дитина у допомозі відмовила, хоч і могла б простягнути руку помочі?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page