fbpx

Галина Орестівна спочатку не лізла в наше сімейне життя, але так я тільки думала. Якось повернулася додому раніше і застала її в нашій кімнаті, вона нишпорила у моїх речах. Я була вкрай здивована побаченим

Коли мій майбутній чоловік зробив мені пропозицію, я не замислюючись погодилася. Ми дружили вже довгий час, тому цієї пропозиції я чекала давно. Ми дуже кохали один одного, мій обранець завжди все робив для мене. І зараз він сказав, що грошей на квартиру поки немає, тому ми будемо орендувати житло.

Мені було все одно на те, де ми будемо жити, аби разом. Як же я помилялася. Ми орендували квартиру, одружилися, почалося сімейне життя. Все було добре, зараз ми готові були до появи дітей і планували це. Я не працювала, сиділа вдома, чоловік так хотів. У нього ж кар’єра стрімко рухалася в гору.

Як то кажуть – по доходу і витрати. Чим більша у чоловіка була заробітна плата, тим більші були наші апетити. Ми орендували квартиру побільше, в хорошому районі, подорожували, придбали автомобіль. Я раділа, що у рідної людини все виходить і йде в гору. І тут сталася криза.

Компанія, в якій працював чоловік розвалилася, його скоротили, він влаштувався на менш оплачувану роботу. Перший час ми жили на гроші, які у нас були відкладені, але й вони закінчилися незабаром. За квартиру, в якій ми жили платити було нічим. Тоді чоловік запропонував мені тимчасово переїхати до його мами, поки він не знайде гідну роботу.

Мені нічого не залишалося, як погодитися.

Ми переїхали, і тоді все і почалося. Галина Орестівна спочатку не лізла в наше сімейне життя, але так я тільки думала. Якось повернулася додому раніше і застала її в нашій кімнаті, вона нишпорила у моїх речах. Я була вкрай здивована побаченим.

Вона теж злякалася, бо не очікувала, що я прийду і все побачу. Почала говорити, що вирішила допомогти прибрати. Ага, в шафі, де у мене все акуратно складено. Я, звичайно, не повірила. Увечері все розповіла чоловікові, та він мені не повірив, сказав, що мама так би ніколи не зробила.

Потім я почала помічати, що у мене швидко закінчувалися парфуми. Зникали серветки, і багато іншого. Спочатку, коли ми сюди переїхали, свекруха сказала нам, що у нас повинно бути все своє. Папір, порошок, зубна паста, продукти, це все ми купували окремо. Але чомусь все витрачалося з неймовірною швидкістю.

Я говорила чоловікові, що його мама також користується нашими засобами, але він мене запевняв, що це не так. І я вирішила не тільки перевірити це, а в першу чергу довести чоловікові і провчити Галину Орестівну. Свій план я провернула вже на наступного дня. Поки свекруха ходила за покупками, я встала і почала виконувати задумане.

Я взяла крем для ніг і перелила його в тюбик від зубної пасти. Це було важко, але я це зробила. А в пляшку концентрованого порошку налила Доместосу. На рушник нанесла трохи перцевої м’яти і гострого перцю. Все було готово, тому я пішла в свою кімнату і зробила вигляд, що я сплю. А потім і зовсім, зібралася і пішла на прогулянку, мені було цікаво, що буде ввечері. Я гуляла дуже довго, роздумувала над тим, чому так відбувається.

Я поверталася додому і вже біля під’їзду зустріла чоловіка, це було дуже добре. Коли ми зайшли додому, то я мало не впала. Звичайно, я знала, що результат буде, але, щоб такий. Свекруха бігала по квартирі в одних моїх тапочках і щось судорожно шукала. При цьому її обличчя горіло, з очей текли сльози, а на голові було казна- що. У машинці крутилася її одежа…

Після всього цього ми пожили у неї тільки з місяць і переїхали. Але за цей місяць я ні разу не помічала, що моїми речами користуються.

Автор: did Opovidach.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page