fbpx

Голос мами моєї не віщував нічого хорошого. Говорила повільно і виважено. Кожне слово падало важезним каменем. Я слухала і не знала, як мушу реагувати. Чи ж ти мама мені після всього сказаного, жінко?

З Артемом ми три роки тому познайомились. Не скажу, що прямо він мені одразу сподобався, знадобився рік, аби розгледіти у своєму колезі того, з ким готова прожити життя. Майже два роки ми разом живемо і ось, вирішили нарешті одружитись.

І все б нічого, але категорично проти нашого шлюбу виступає моя мама. Вона, навіть бачити мого обраньця не хоче і розмовляти з ним бажання не має. Говорить, що не простить мені ніколи, якщо я за нього піду.

Справа в тому, що у мого майбутнього чоловіка була дружина. У них є спільна донька, зараз їй уже дев’ять років. Вони дуже рано одружилися, ще коли студентами були. А потім одразу після появи малої на світ, зрозуміли, що їм не по дорозі.

Розійшлись, але чоловік мій продовжує бачитись із донькою і допомагати їй, що є цілком прийнятною практикою.

У його колишньої дружини все добре, вона знайшла собі чоловіка, зараз у них щаслива родина та ще одна спільна дитина. Свою донечку чоловік бачить не часто, тому що живуть вони досить далеко, але про матеріальні зобов’язання не забуває. Вона не раз і до нас на гостину приїздила. Мила, спокійна, не по рокам своїм розумна і вихована дівчинка. Все запитує, коли ми їй ще одного братика подаруємо, адже хоче мати багато братиків і сестричок. А ще просить, аби на нашому весіллі саме вона нам подушечку із каблучками несла. Тож Ліля вже певною мірою є частиною нашої родини і я її дуже люблю.

Читайте також: Найбільшою моєю помилкою було свого часу відмовитись від своєї частки спадку на користь брата. мені і в голову прийти не могло, що він здатен от так вчинити із батьком нашим

Але ось мою маму факт наявності сім’ї у чоловіка і того, що вона розпалась, дуже бентежить. Вона вважає, що якщо в нього перший шлюб розвалився, то другий теж довго не проживе.

— Тобі усього тридцять. Кар’єра є, освіта хороша, жили собі вдвох тихо і спокійно. Куди ти поспішаєш? Навіщо пов’язувати свою долю із чоловіком у якого вже є зобов’язання? То буде не сім’я, якщо він озиратиметься на колишню і дитину.

Мама місця собі не знаходить, дійшло до того, що вона вирішила переписати свою квартиру на мою двоюрідну сестру, якщо я піду під вінець із Артемом.

Оці щоденні сцени вимотують дуже. Я вже й сама починаю думати, а чи правильно роблю, чи не помилка усе, що я надумала?

Може підкажете, чи права моя мама? Може мені любов очі застелила?

Послухати маму?

04,06,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page