fbpx

Гроші дай і мовчи. Десь так виглядали мої стосунки з донькою, заради якої я й подалася на чужину. Думаю, якби не вона, то я б собі спокійно жила з чоловіком і горя не знала, хай би скромно їла гречку з підливкою та салат з капусти хрумала, але була б дома.

Виросла моя донька і вже така стала доросла, що матір слухати не хотіла. Пішла жити з якимось пройдисвітом, любов у неї була неймовірна, але як вже зрозуміла, що при надії, то здимів той субчик, що його не могла й знайти, як не шукала. Казала, що буде його просити під милий бік, лиш би він її не кинув.

Я собі як уявила, як буде рости моя онука чи онук з такою матір’ю, то мені аж недобре стало. У нас з чоловіком не було ніяких статків, ще його стара квартира в панельці, заощаджень пару тисяч, що в разі чого на ліки і все.

Бачила я у своїх знайомих, що то сестра, то мати за кордоном і грошви неміряно висилають і подумала, що я б теж могла поїхати і заробити на квартиру для доньки та онука. Щоб вони не трималися за чоловіка, який їх знати не хоче, а мали щось своє і були самостійні.

Те, що моя донька геть не має царя в голові, то не привід для мене не думати про майбутнє онуків. чоловік мене відмовляв, але я сказала, що хтось має щось робити, а я це вже не можу винести.

Я поїхала і почала здійснювати свою мрію в життя. але моя донька мене дивувала все більше і більше. не минуло й кілька місяців, як у неї з’явилося нове кохання всього її життя!

Я вже не розуміла, що там твориться, але її новий кавалер взяв її вже добряче при надії і повів в РАЦС! Я так дивувалася і не розуміла, що таке може бути, тому доньку почала навчати аби вона не дуже такому типу довіряла! Але ж де вона мене хотіла слухати!

Зате гроші брала від мене справно та передачки, бо я все для онучки передавала, від одягу, до продуктів, сумішей.

Чим більшою ставала сума на квартиру, тим складніше мені було. Розумієте, я ж купую квартиру для доньки, а вона просто геть не має свого розуму, а робить все, що їй каже чоловік і це стосується виховання дитини, нашої дитини, а не його. Аліна просто не має спину ні в чому, не має ні графіку сну, не вміє зі мною ввічливо спілкуватися, може прибігти і виключити телефон, коли ми з її матір’ю спілкуємося!

З чоловіком у мене зіпсувалися стосунки. Бо він не розуміє, чому я далі там сиджу, якщо донька має чоловіка і той має квартиру. Я вже й сама не знаю для чого я тут, вже заради самих грошей чи просто вже не хочу все кидати на пів шляху?

Приїхала я через п’ять років і купила квартиру велику в новобудові. Прийшла до доньки не з пустими руками, наче все було добре, але от з онучкою у мене ніякого контакту нема, зате вона просто вся світиться, коли з роботи приходить її тато, хоч я добре знаю, що він їй не батько!

А вона таткає, якісь йому малюнки показує, щось йому розповідає. Ну як це так? до чужого більше ласки, ніж до бабусі, яка її годує практично! Я не витримала і сказала про це вголос доньці:

– Що це ти так вже чоловікові лізеш догоджати, що проти рідної бабусі дитину налаштовуєш? То я тобі мало грошей висилаю, щоб ти онуку навчила елементарного поводження зі мною?

– Мамо, він з нею більше спілкується, – давай донька виправдовуватися.

– А я рідна, а він чужий!. Так, Аліно, то не твій тато і кине тебе, бо мати твоя геть безталанна, того бабуся й подалася в світи заради тебе аби тобі заробити на власний куток. А ти отак неґречно з бабусею поводишся!

І що думаєте? Допомогло? Та де. Я, бачте, дитині сказала те, що вони не планували й зізнаватися. Цирк тай годі. Ніяку квартиру не буду нікому віддавати. Хай самі зароблять і може тоді зрозуміють на що я пішла заради них, а віддяки ніякої.

Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.

Фото Ярослава Романюка

Автор Ксеня Ропота

You cannot copy content of this page