fbpx
Історії з життя
І ось приходить невістка і повідомляє мені новину: вони з сином мовляв, купили екскурсію, а тут халепа, її мама занедужала. Просить тепер мене з онуком побути, але у мене то вже зустріч призначена. Вона в сльози, екскурсія пропадає, а я така-сяка тільки про себе думаю. І син став на її сторону.

Ніколи не розуміла тих людей, які, при виході на пенсію, ставлять хрест на активному житті. Я вважаю, що пенсія дана нам для відпочинку і аж ніяк не для лежання на дивані. Я тридцять років свого життя пропрацювала завідуючою будинку культури. Організовувала різні свята і заходи в своєму місті. Часто відвідувала і інші міста. І вихід на пенсію означав для мене тільки те, що відтепер я можу розпоряджатися своїм графіком на свій розсуд.

Я так само продовжую їздити по містах зі своїми виступами, відпочиваю в санаторіях, веду активний спосіб життя. Яким я більш ніж задоволена. Однак виявилося, що деякі абсолютно не схвалюють те, що я не сиджу в чотирьох стінах. А деякі – це моя невістка. Коли мій син одружився, я й уявити не могла, що у мене виникнуть негаразди з його обраницею. Мені дуже імпонувала дружина мого сина. Але, напевно, весь секрет крився в тому, що раніше ми жили на відстані один від одного.

Після весілля діти вирішили, що будуть жити в іншому місті, разом з батьками невістки. Але півроку тому моєму синові запропонували більш вигідну роботу в рідному місті, і я природно пустила його з дружиною і сином жити до себе. Так ось потім і почалися наші негаразди з невісткою. Виявляється, що вона вважає мій спосіб життя не належним для пенсіонерки. Її батьки вже давно на пенсії і ведуть осідлий спосіб життя. Займаються городом і постійно доглядають онука. Мабуть невістка розраховувала, що я теж буду сидіти вдома і дивитися її синочка. Але не пощастило: у мене то поїздка, то гості, то путівка в санаторій.

Я люблю свого онука і як можу, допомагаю, доглядаю за ним. Свого часу ми з чоловіком удвох за сином дивилися. І ніхто нам не допомагав. А тепер я ще й з сином з цього приводу неприємну розмову мала. Раз на рік ми з подругами збираємося на курорті, щоб побачитися. Тому як живемо далеко один від одного, і особливо наїздишся. А так зручно – всі в одному місці зібралися. Ми вже і з датою визначилися, квитки, правда, ще не купили. І ось приходить невістка і повідомляє мені новину: вони з сином мовляв, купили екскурсію, а тут халепа, її мама занедужала. Просить тепер мене з онуком побути, але у мене то вже зустріч призначена. Вона в сльози, екскурсія пропадає, а я така-сяка тільки про себе думаю. І син став на її сторону.

Ну, хіба я винна? Взагалі спочатку запитують, а потім вже купують путівку. Ну так, вони розраховували на іншу бабусю, але, я тут яким боком? Мене напружує її осуд мого способу життя. Ще у неї забула запитати чим я маю на пенсії займатись. але невістка то таке… Мене позиція сина дивує. В який момент він у мене свій кругозір змінив? Невже аж так здатна жінка на чоловіка впливати?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page