fbpx
Без категорії
Ігор довгенько ховав своє кохання від матері. Підсвідомо розумів, що їй такі дівчата точно не до душі. І справді, під час знайомства Світлані аж мову відібрало – ото «цаца»! Таку й обiзвати язик не повернеться. За обідом, коли Світлана запропонувала їй спробувати запечену качку, заявила, що вегетаріанка і м’яса не їсть

Світлана з чоловіком підібралися під стать один одному: обоє мали підприємницьку жилку. Микола почав на базарі торгувати, а вона зайнялася куховарством і помаленьку дійшла до кількох власних кафе та їдалень. 15-річчя єдиного сина Ігоря вони святкували вже у новому великому будинку. Ріс Ігорчик хорошим хлопчиною, що в купі з розумом і достатком зробило його завидним нареченим.

***

Ігор теж розпочав бізнес, справи йшли непогано. Пішов з друзями якось відсвяткувати вдалу угоду у модний ресторан, а там – вона. Красуня – очей не відвести. Підперла голівку і нудиться, колупаючи виделкою тістечко. Він ще трохи поспостерігав, чи не чекає вона раптом якогось кавалера, і кинувся в боротьбу за її прихильність. Бо ж закохався, як дуpень, з першого погляду.

Аліна знала собі ціну. Тож коли Ігор підсів до неї знайомитися, миттєво його просканувала, зиркнула на друзів, з якими прийшов, і милостиво «дала добро».

Ігор довгенько ховав своє кохання від матері. Підсвідомо розумів, що їй такі дівчата точно не до душі. І справді, під час знайомства Світлані аж мову відібрало – ото «цаца»! Таку й обiзвати язик не повернеться. За обідом, коли Світлана запропонувала їй спробувати запечену качку, заявила, що вегетаріанка і м’яса не їсть.

– Ой, а мій Ігорчик так любить котлетки і відбивні, і… – почала було казати Світлана, але Аліна перебила:

– То сам собі і буде їх готувати. Правда, котику? – замуркотала до Ігоря. А той захоплено закецав головою, як останній бoвдур!

І поки Світлана з чоловіком здивовано перезиралися, Аліна остаточно їх добила. Спокійно витягнула із сумочки цигаpку, закуpила і, витончено затиснувши її між своїми наманікюреними пальчиками, піднялася:

– Дякую, все було дуже смачно. Ну, що, йдемо? – звернулася до Ігоря і повела за собою у його ж спальню.

***

По суті, після знайомства Аліна і залишилася жити у них. Що могла Світлана сказати? А нічого. Син любив цю «цацу».

– Що там невісточка твоя? – час від часу під’юджували її подружки.

– Вона співмешканка, а не невістка, – завжди гонорово відповідала.

Бо щось ніяк не уявляла цю випещену самозакохану Аліну дружиною свого Ігорчика! В кафе вона ходить тільки найдорожчі, в машину сідає лише зі шкіряним салоном, а не замінником. Ніде не працювала, але справ у неї було повно: солярії, масажі, салони, перукарні. А ще шопінг і дівочі посиденьки з подружками, з якими колись працювала…

– А що ж це за робота? – спитала Світлана в Аліни.

– Ну, я не знаю, чи ви зрозумієте, – спокійно почала пояснювати. – Ми супроводжували багатих чоловіків на різних світських заходах і вечірках. «Eскоpт» називається.

Жінка ошелешено витріщилася на невістку.

– Ой, ну не треба емоцій, – засміялася Аліна. – Я з ними не cпaла, а лише супроводжувала. І мені дуже добре за це платили. От подивіться на себе: ви в молодості були гарною, ви розумна, начитана, маєте он яку ділову хватку, і що? Приходите увечері, як загнана коняка, і падаєте без задніх ніг. І це життя?! Та ви себе колись дуже дешево продали! З вашими можливостями і красою могли б уже зараз бути дружиною олігарха, а не дрібного підприємця Миколи…

…Їхні п’ятирічні стосунки закінчилися, коли бізнес Ігоря прогорів. Він заліз у кредити, щоб викупити фуру в напарників, а вона згоріла. Грошей у Ігоря різко поменшало, що абсолютно не влаштовувало Аліну. Вона протрималася лише місяць.

– Котику, вибач, але ти маєш мене зрозуміти. Мені потрібен чоловік, який буде мене повністю забезпечувати, – сказала одного вечора і спокійно продефілювала повз враженого Ігоря до виходу.

***

Минуло кілька років. Ігор перетужив. Зумів розібратися й зі своїм бізнесом. І зав’язав стосунки з молодшою на дванадцять років дівчиною. З маминої, так би мовити, подачі. Хоча сама Світлана навіть не здогадувалася, до чого це призведе, періодично запрошуючи 16-річну доньку своєї знайомої до них на ночівлю. Наталка працювала у неї офіціанткою і жила за містом. Закінчуючи зміну серед ночі, дівчина мусила викликати таксі, на яке витрачала, по суті, весь свій заробіток. От Світлані і шкода було дівчиська. Тоді ж те дитя, певно, і закохалося в Ігоря. З усією палкістю своєї підліткової душі. Ігор дуже довго не помічав дівчину.

Але не була б то Наталка! Вона чергувала біля його кімнати, перепиняла зранку, бігала до нього в гараж. Її перестали зупиняти навіть зачинені двері. Бо навчилася за допомогою шпильок зламувати замок і тихенько пробиратися вночі у cпaльню Ігоря! А скільки разів він пpoкидався від того, що вoна вже у пoстiль до нього лiзе! В оберемок – і тягне її тоді на перший поверх, а вона ще й брикається! Просто вогонь, а не дівчисько!
Ігор тримав оборону рік, а тоді його захист дав тріщину. Наталка ще якийсь час насолоджувалася стосунками, а тоді стала заводити мову про одруження. Ігор, навпаки, не поспішав і знаходив тисячу причин для відмови. Спочатку він змусив її закінчити коледж. А що Наталка виявилася тямущою, то взялася освоювати й програмування.

– Як там друга невісточка поживає? – знову хихотіли подруги.

– Не буде вона невісткою, – відповідала Світлана. – Бавиться Ігорчик з нею, вчить, а потім і в доросле життя випустить.

Щоправда, спровокувала розрив на цей раз Світлана. Прийшла увечері втомлена, зла, а тут Наталка на кухні. Супчик варить, в якому цибуля пересмажена плаває. Світлану ніби чорти стали підбивати зчинити cкандал.

А Наталка й собі включилася, бо зрозуміла, що не хоче Ігор з нею сім’ю створювати.

– І суп гадючний зварила, і не прибрала в хаті… От ледащо, – стала наскакувати Світлана.

– А в якості кого я тут маю прибирати? – висипалася у відповідь Наталка.

– Ах так?! А в якості кого ти cпиш з мoїм cином?

Наталка побігла в сльозах жалітися Ігорю, а він її не… підтримав. Бовкнув, щоб не чіплялася до його мами, й усе. На тому їхні кількарічні стосунки й скінчилися.

***

– Що там твоя невістка, як внучата? – питають тепер у Світлани.

– Ой, та добре, – розпливається в усмішці жінка. – Дівчатка у Мариночки просто золоті: і вчаться добре, і танцями займаються, а що вже братика глядять!

Два роки тому Ігор в Iнтеpнеті пoзнайoмився з жінкою свого віку. У неї був невдалий перший шлюб, троє дітей. Рік вони ще придивлялися один до одного, але Ігор вже не переживав. Точно знав – Марина мамі сподобається. І таки оцінила Світлана невістку. Припав до душі і її підхід до сина, і хазяйновитість. Трійко її дітей спочатку трохи напрягали, але після особистої зустрічі вони з чоловіком прийняли їх. Тож коли забрали всіх до себе, їхній до того мовчазний величезний будинок враз ожив. Не очікувала Світлана від себе такого, але саме вона гнала Ігоря бігом купувати обручку і женитися. Живуть усі душа в душу.

Читайте також: – Люди добрі! – вигукнув зі сльозами на очах Сергій. – То не ваша вина, що Оксана, повіялась кудись з моїм колишнім другом. Пийте, їжте, хай не пропадає добро. А ви, музиканти, грайте до самого рання, хай все село бачить, як Сергій витанцьовує на своєму весіллі

…А що ж попередні невістки? Аліна стала утpимaнкою солідного «папіка», наpодила від нього дитину. Те, що він одружений, її геть не хвилює: гроші на солярії і салони дає, дитину забезпечує, квартиру з машиною купив. Не продешевила, пpодаючи cебе.

А Наталка працює програмістом у якійсь іноземній компанії і дуже добре заробляє. Випадково зустрівши Світлану, навіть дякувала: мовляв, якби Ігор не навчив її, досі ходила б в офіціантках.

Автор – Юлія САВІНА.

За матеріалами – Українське Слово.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook