Історії що трапилась із нашою родиною цього року, я, напевно, не забуду ніколи. То стало уроком не лише мені, а й моїй матері. Вона ж у мене людина дуже добра.
Для матері слово “сім’я” – найвища цінність у житті. Нажаль, із маминого роду лиш одна двоюрідна сестра і залишилась. ТИож мама із нею дружила, підтримувала зв’язок, активно родичалась.
До того ж моя мама завжди була щедрою людиною. Її двоюрідна сестра, тітка Ніна, роками жила в нашому місті кожної зими, займаючи квартиру, яка залишилася мамі від її батьків.
Квартира була порожньою, і мама вирішила, що краще, аби хтось із родичів користувався нею, ніж вона простоюватиме. Тітка Ніна приїжджала до нас восени, жила всю зиму й поверталася до свого будинку біля моря навесні.
Мама жодного разу не брала з неї грошей за проживання, навіть комунальні послуги оплачувала сама.
— Ми ж родина, – казала вона, коли тато намагався заперечити.
Але, цього літа все змінилося. Тітка Ніна запросила мене до себе в гості, і я, нічого не підозрюючи, радо погодилася. Хто б не захотів провести кілька тижнів біля моря?
Будинок тітки Ніни був затишним, з видом на пляж, і я сподівалася, що це буде прекрасна відпустка. Перші кілька днів усе було чудово. Ми гуляли по набережній, їли морозиво й розмовляли вечорами.
Я навіть не помітила нічого дивного, коли тітка постійно записувала щось у блокнот. Вона казала, що це список покупок, і я не звертала уваги.
Проте, коли настав час їхати додому, тітка вручила мені листок із сумою, яку я нібито їй заборгувала. Я спочатку подумала, що це жарт, але вона була серйозною.
Вона детально розписала все: використану воду, електроенергію, продукти, навіть туалетний папір! Усього набігло кілька тисяч гривень.
Я розгубилася.
— Тітко Ніно, але ж я ваша племінниця. Ви самі мене запросили. нічого про гроші ви не казали.
Але тітка заявила, що в наш час усе дорого, і що вона не може собі дозволити утримувати гостей. Відмовлятися платити я не стала – не хотіла непорозумінь, але додому поверталась під враженням.
Коли я повернулася додому й розповіла все мамі, та щиро здивувалася.
—Ніна виставила рахунок? Ти ж її родичка! – довго не могла повірити.
Але зрештою ми з мамою дійшли згоди у тому, що кожен має право на свої принципи. Тітка Ніна свої нам показала. Що ж, напевне, нам час і про свої згадати.
Цієї осені, як завжди, тітка Ніна зателефонувала мамі й сказала, що їде на зиму у наше місто знову.
— Даруйте, Ніно, але цього разу квартира вже зайнята, – відповіла мама.
Ніна розгубилася:
—Як це зайнята? Що за новини? Я у потязі з речами. Жарти не доречні у тебе, сестро.
Мама пояснила, що цього року здала квартиру в оренду, бо хотіла отримувати хоч якісь гроші, адже зараз часи важкі. Тітка Ніна раптом із доброї перетворилась на геть іншу людину.
— Як ви могли? Я ж завжди там жила! А тепер ви хочете нажитися на тому, що я у такій важкій ситуації. Це мені що, дрова купувати? Свій дім отоплювати всю зиму? Гроші, які ви заробите, на добро вам не підуть після такого вчинку.
Мама поклала слухавку, і ми ще довго мовчали. Ніна приїхала до нашого міста наступного ранку. Вона прийшла до нас додому й спробувала “відстояти своє”
Мама спокійно відповіла, що всі ці роки дозволяла Ніні жити безкоштовно, не вимагаючи навіть оплат за комунальні послуги. Але тепер вирішила, що квартира має приносити хоч якийсь дохід.
—А я хіба не допомагала вам? – обурилася Ніна.
Мама перепитала, як саме вона допомагала. Ніна почала згадувати, як одного разу принесла нам пиріг, коли я була маленькою. Ми ледве стримували сміх, але мама залишалася серйозною.
— Ніно, ти ж сама сказала, що в наш час усе дорого, і навіть родичі мають платити одне одному. Ти так вчинила з моєю донькою. Чому ж тепер ти чекаєш безкоштовного проживання? Ти нас навчила, тепер ми за твоєю ж наукою і живемо – спокійно сказала мама.
Відтоді ми не спілкуємося. Тітка Ніна перестала нам телефонувати, зате виклала довгий пост про родину, гроші, зраду цінностей і зрештою про те, що люди чим більше мають, тим більше хочуть.
От цікаво, вона для себе зрозуміє хоч колись, чому все так склалось? Їй хоч на крихту соромно?
Головна картинка ілюстративна.
