Стрийська єпархія УГКЦ позбавила духовного сану священика Івана Сивака за те, що він порушив таємницю сповіді. Відповідний наказ 12 квітня підписав єпископ Тарас Сеньків, єпарх Стрийської єпархії УГКЦ.
Як пояснив ZAXID.NET канцлер Стрийської єпархії УГКЦ о. Володимир Ждан, у 2014 році на о. Івана Сивака поскаржились парафіяни церкви Пресвятої Трійці у селі Жулин Стрийського району на Львівщині. Тоді ж церква розпочала розслідування цих звинувачень і до з’ясування обставин заборонила Іванові Сиваку проводити сповіді та відрядила до цього села іншого священика.
«Всі ці роки ми спілкувалися з парафіянами, щоб встановити всі деталі і дізнатись, чи правдиві ці звинувачення. Розслідування проводилось під керівництвом отців з Ватикану. Іван Сивак намагався його оскаржити, але йому це не вдалось. Зрештою єпархія таки встановила, що скарги парафіян церкви були небезпідставні, – сказав о. Володимир Ждан.
– Я не можу сказати, які саме історії він розголосив. Однак я скажу, що йдеться не про один і не про два випадки, а значно більше. У деяких випадках він розповідав ці речі зі сповіді одній людині, яка вже переказувала їх далі, але бувало навіть, що він розголошував людські секрети у доволі широкому товаристві. Але найсумніше те, що він так і не усвідомив своєї провини і не покаявся».
За словами о. Володимира Ждана, у 2014 році Ігоря Сивака також скерували до іншого храму, але він це проігнорував і почав займатись громадсько-політичною діяльністю.
Додамо, що це – не перший скандал, пов’язаний із Іваном Сиваком. У 2012 році «Високий замок» повідомляв про те, що він вдарив одного з прихожан після того, як люди звинуватили його у зловживанні з грошима церкви.
«Мені відомо про ту історію, але насправді вона дуже неоднозначна і тоді не вдалось встановити, чи справді Іван Сивак вдaрив того чоловіка і чи справді він зловживав грошима», – додав о. Володимир Ждан.
Читайте також: У Луцьку чоловік, який вийшов з в’язниці за вбuвство батька, до смeрті забuв свою матір (відео)
Популярні статті
- Відколи мені виповнилося тридцять, я уникаю їхати до мами на свята. Тоді у неї з татом просто якесь загострення, яке називається «колитизаміжвийдеш»
- З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи
- Прийшли ми на заручини: наречена, мов квітка гарна, вималювана, вивбирана, на столі все як треба, але мучать мене сумніви
- Маю статки та городи, але жінки вже не маю. То як я тепер маю доживати віку
- Знаєте, дійшла я до того, що почала знайомитися у всесвітній павутині, а що зробиш – на носі сорок, а особисте життя ніяк не владнається