— Казка скінчилась, дорогенька! – тихесенько проказала свекруха у розпал торжества, – Я домоглась свого і тепер ти будеш жити за нашими правилами. Погуляй останній деньочок, а далі все зміниться, от побачиш!
Я ніколи не мріяла про весілля. Тоді як мої подруги марили білою сукнею, вальсом Мендельсона і гостями, я вважала це все пережитком минулого. Кому потрібні всі ці умовності? Ось подивіться, яка я лялька в цьому пишному весільному платті! Захоплюйтеся мною! Фу – фу – фу.
Коли я зустріла свою другу половинку, то хотіла прожити з ним все своє життя. Але для того, щоб бути щасливою мені не потрібна була обручка на пальці. Через рік наших зустрічей мій молодий чоловік запропонував вийти за нього заміж. Я так скривилась, що він подумав, що мені погано. Не такої реакції він очікував від мене. Напевно, інша б з писком кинулася на шию і в думках вже складала список запрошених гостей, але тільки не я. Я м’яко сказала, що люблю його і хочу бути з ним, але запропонувала не поспішати і пожити поки разом.
Ми з’їхалися. Все було чудово. Я переконалася, що це той чоловік, якого я шукала. Його батьки жили в своєму будинку в нашому ж місті. Але одного разу у них сталася пожежа, від дому залишилась сама лише спальня. Ми запросили пожити їх з нами, поки вони не відновлять житло або щось не придумають інше.
Його батьки виявилися дуже приємними людьми. Мама була зі мною люб’язна і шаноблива. Я зрозуміла, що витягнула щасливий квиток.
Через півроку мій цивільний чоловік повторив спробу видати мене заміж за нього. Він знову запропонував зіграти нам пишне весілля і пообіцяв купити найкраще весільне плаття. Знайшов чим спокусити! Ну чому вони вважають, що ми всі настільки примітивні? Навіщо воно треба це торжество. Я відповіла, що спочатку треба назбирати гроші на весілля, а потім вже повернутися до цієї розмови. Мій обранець погодився, а я зітхнула з полегшенням.
Бідолашний і справді став відкладати гроші і я напружилася. Ну нічого, подумала я, придумаю щось ще. Біда прийшла, звідки не чекали. Нас запросили на день народження хрещениці чоловіка. Їй виповнилося три рочки, і свято влаштували в ресторані. Зібралася маса наших знайомих і чужих мені людей. І тут під час торжества, мій хлопець вийшов на сцену і при всіх в мікрофон зізнався мені в коханні. Він сказав, що хоче прожити зі мною все життя і щоб я подарувала йому таку ж красуню, як його хрещениця. І при всіх пролунало: «ти вийдеш за мене?». Це був глухий кут. Десятки очей дивилися на мене затамувавши подих, і я розуміла, що не маю права сказати «ні» і викрутитися, теж не вийде. І я погодилася. Чомусь всі почали радіти і вітати мене. З чим тільки не зрозуміло …
Підготовку до весілля я відкладала, скільки могла, поки за неї не взялися майбутній чоловік зі свекрухою. Щоб не допустити повного провалу довелося мені закатати рукава.
І ось він настав – кращий день в моєму житті, на думку мого коханого. Я стояла в білій сукні, вибрала найпростішу, яку тільки знайшла, і дивилася в дзеркало. Ну, кому це все потрібно? Судячи з усього тільки моєму обранцю, а значить, доведеться потерпіти. Заради нього.
Коли ця довжелезна нудна урочиста частина пройшла і ми сіли за стіл в ресторані вже як чоловік і дружина, я заспокоїлася. Почалися танці. Те ще покарання. Коли оголосили танець нареченої і свекрухи, я пішла, не знаючи, що мене чекає. Під час нашого тупцювання на місці, мама мого чоловіка тихесенько прошепотіла мені на вушко:
— Казка скінчилась, дорогенька! Я домоглась свого і тепер ти будеш жити за нашими правилами. Погуляй останній деньочок, а далі все зміниться, от побачиш!
Я перепитала, що це значить? А вона так єхидно посміхнулася і сказала, що я сама побачу. Що це було? Що мала на увазі моя новоспечена свекруха?
Дізнатися сенс її слів мені поки не довелось. На наступний день після одруження ми полетіли в Італію. Заради цієї подорожі варто потерпіти цей цирк, що зветься весіллям. Зараз я насолоджуюся відпочинком, але думаю про те, що ж мене чекає вдома? Якось навіть повертатися в свій дім лячно.
Як мені бути в цій ситуації? Чи варто розповісти чоловікові і запитати, що мала на увазі його мама? А раптом я не правильно її зрозуміла і тільки даремно нагнітаю? Доки я тут вона там зі своїм чоловіком порядкують в моїй квартирі. Раніше мене це не турбувало, але після того, що я почула… Навіть не знаю, що робити?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головне фото – pixnio.