Коли ми брали шлюб, моя мама познайомилася зі свекрухою, а потім підійшла до мене і сказала: “Доню, будь пильною. Ти мене вибач. але від цих людей можна очікувати будь-чого!”. Як же вона була права

Я познайомилася з Андрієм, коли мені було 30 років. Він мені не сподобався, адже такі чоловіки не на мій смак. А ось він поклав на мене око і так гарно почав залицятись, що я просто розтанула.

Ми зустрічалися, а потім вирішили з’їхатися. Так як я мала власне житло, то жили ми в мене. Після знайомства з потенційною свекрухою я помітила, що вона надто часто ходить до нас у гості. Щось у ній мені не подобалося, але я не розуміла, що саме. А ще вона поводилася по-господарськи в моєму ж будинку.

— Шпалери треба поміняти. Око сіпається від них! Та й диван не солідно виглядає! – коментувала вона обстановку.

Незважаючи на це, ми з Андрієм таки зареєстрували наші стосунки. На розписі моя мама познайомилася зі свекрухою, а потім підійшла до мене і сказала:

— Доню, будь пильною. Ти мене вибач. але від цих людей можна очікувати будь-чого!

І мама мала рацію. Мало по-мало, але свекруха з подачі мого чоловіка стала у нашому домі дуже частим гостем. Вона сама із села, у столиці працювала і не далеко від нас винаймала квартиру ще з трьома жінками. Спочатку її візити були на кілька годин, аби просто в нас побути, а потім вона навіть із ночівлею до нас приходити стала. Ну раз, ну другий, але коли вона почала і речі свої до нас переносити я вже не витримала – поговорила з чоловіком.

Проте коли Андрій почув причину мого невдоволення був дуже здивований:

— То я маю жити у власній квартирі, а мама моя буде на орендованій? Чим вона тут завадить я не розумію? Може хай вона краще ті кілька тисяч, що за оренду віддає відкладе собі на старість? Чому узагалі такі питання виникають, у нас квартира двокімнатна. Одна кімната мамина.

Коли ж я сказала, що не збираюсь жити з його мамою, він заявив, що не бачить у такому разі нашого спільного майбутнього.

— Або ми забираємо маму до нас, або я йду, – сказав він.

Ми й року разом ще не прожили. Не скажу, що я дуже сильно закохана прямо, але ж сім’я не для того створювалась, аби так просто розбігтись?

Мама моя радить тікати від таких людей поки не пізно, казе, що  такими заявками вони мене з квартири виживуть скоро. А я ж не знаю. як правильно вчинити.

Дозволити свекрусі пожити у нас, адже це його мама?

Чи все ж моя мама має рацію і потрібно триматись від цих людей по-далі?

01,022023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page