Коли племінниця сестрі подзвонила, що до них свати її сватати їдуть, Надія дуже розгубилась. Три дні бігала сама не своя не знала до чого хапатись першою чергою. Зрештою, попросила нас із чоловіком їй допомогти і стіл накрити і лад навести, бо у неї все з рук валиться, а Семен – чоловік її, лиш на дивані гаразд лежати. А після сватання сестра до нас прийшла і влаштувала дуже неприємну сцену.
Моїй племінниці 25 і нещодавно вона дуже несподівано зібралась заміж. Не знаю, хто там закомандував, от так сходу усе робити, але вона маму, про те, що свати до них їдуть, попередила буквально за три дні.
Надійка – сестра моя, ніколи заможно не жила, а донька її навпаки – кавалера із заможної родини знайшла. Сестра із ніг падала, не знала до чого братись перше: чи хату білити, чи сарай мастити чи у домі шпалери переклеювати. А ще ж і на стіл треба було приготувати.
Вона до нас із чоловіком прибігла мало не плачучи. Сама ж нічого встигнути не може, а Семен її лежнем лежить на дивані і лиш канали перемикає, ото і вся поміч.
Звісно ми із чоловіком допомогли. Три дні ми у неї і днювали і ночували. І лад у кожному куточку навели і шпалери переклеїли і страви ми утрьох готували. Сестра ще дуже попросила нас, аби ми смаколиків своїх принесли. Чоловік мій дуже полюбляє консервувати різні соуси, салати. Збирає рецепти і готує справді смачні закуски. Звісно ж ми не відмовили, все принесли.
Накрили багатий стіл. зустріли гостей гарно. Уже коли сиділи і знайомились, то зайшла мова за страви, що на столі стояли. Почала питати у господині рецепти сваха, а коли дізналась, що то мій чоловік усе те готував, уже здивувалась. Вже тоді я побачила, що посмішка на обличчі у сестри стала пластиковою маскою. Вона була дуже не вдоволена тим, що чоловік мій почав розповідати рецепти.
Сидимо, слово за слово, Славко вже спить у тарілці. а сват Надійкин із моїм чоловіком жваво розмовляють. Виявилось, що у них рід діяльності один і той же. Чоловік мій щось про свою роботу розповідає, а той слухає уважно, а потім запропонував чоловіку моєму до нього іти на фірму працювати.
— Мені вас сам Бог послав. Ніяк грамотного бригадира знайти не можу. Був один, але ж одразу пішов країну захищати. розумію, що вам від дому далеко. але я готовий платити вдвічі більше, ніж ви отримуєте і дорогу компенсуватиму, тільки погоджуйтесь. Я по всій країні їжджу. а на виробництві людини довіреної і грамотної немає.
Домовились про те, що чоловік поїде і на місці усе подивиться, а потім уже чи погодиться, чи може порадить когось. От так у нас розмова собі за столом і велась якось. Свати люди дуже розумні, веселі і добрі. Як на мене ми дуже гарно посиділи і племінниці моїй і справді із родиною пощастило.
Пішли ми додому, а вже наступного дня до нас сестра моя не прийшла, прямо залетіла у дім. Надія пашіла невдоволенням і влаштувала дуже неприємну сцену замість того, аби просто подякувати нам за допомогу.
Бачте, їй не сподобалось, що ми перетягнули “ковдру” на себе.
— Ви на нашому сватанні себе, мов господарі дому поводили. Усі розмови крутились навколо вас і були про вас. Я, навіть слова вставити не могла. Треба було зізнаватись, що то ти Миколо, оті соуси закривав і рецептами ділитись? А про те, який ти спеціаліст, обов’язково було говорити. Степана мого ніхто і не бачив. Може то його робота була а ти її забрав? Та вони після того, як ви пішли, тільки про вас і торохкотіли, нахвалювали і про вас розпитували. Ви це спеціально? Це аби довести, що ви кращі, так?
Ми стояли, мов водою злиті. Три дні ні дня ні ночі не бачили – допомагали їй. Стіл накритий нашим коштом і більшість страв саме ми із чоловіком готували. То що? Ми мали мовчати коли людина питає хто таку смакоту приготував? Чи як?
Я й досі у себе прийти не можу. Скажіть, що це таке узагалі?
Ми що, й справді себе поводили якось не так?
17,08,2023
Головна картинка ілюстративна.