Коли раптово не стало тата, його колись успішну компанію змушений був очолити син Олександр, який якраз устиг закінчити навчання в найпрестижнішому університеті світу. Хлопець мріяв після повернення додому якийсь час пожити безтурботно під батьківським крилом, добре відпочити на найкращих курортах, завести корисні знайомства, щоб у майбутньому розпочати свою власну справу й не залежати від батьків. Але рідна країна зустріла його першим випробуванням.
Фірма потребувала реформ. Співробітники бачили їх кожен по-своєму. Злагоди в колективі не було, порадитися було ні з ким. Молодого керівника хвилювало три питання: яка найкраща пора для перемін? хто має бути найголовнішим у моїй роботі? і яка найголовніша справа на початку реформи?
Щоб трохи розвіятися хлопець вирішив відвідати фірму партнера, Олега Михайловича, але спочатку запросив його в дорогий ресторан, щоб просто поговорити з ним і відпочити, не зачіпаючи теми роботи. Чоловік на зустріч прийшов засмучений і зразу і поділився проблемами своєї фірми, повідомивши, що їхнє співробітництво доведеться припинити через можливе банкрутство. Олександр запропонував йому свою допомогу: фінансову та юридичну. І, як виявилося згодом, це було дуже вчасно.
Щоб віддячити молодому товаришеві по бізнесу, Олег Михайлович у свою чергу запросив Олександра до ресторану, щоб відсвяткувати успіхи своєї фірми. Прийшов чоловік не сам, а зі своїм другом Ігорем Дмитровичем, лікарем, керівником приватної клініки. Компанія мала намір просто поговорити про життя, про улюблені справи, спорт, мистецтво, та все звелося до справ бізнесових.
Ігор Дмитрович, що займався психотерапевтичною практикою, радив Олександру, як налагодити контакти зі співробітниками, прислУхатися й прислухАтися до думки кожного, щоб колегіально прийти до єдиного правильного рішення, заохочувати підлеглих і не скупитися на похвалу, щоб створити дружелюбну атмосферу в колективі.
– Дякую Вам, Ігоре Дмитровичу, й прошу відповісти ще на три питання, які не дають мені спокою: яка найкраща пора для перемін? хто має бути найголовнішим у моїй роботі? і яка найголовніша справа на початку реформи?
– Друже, найважливіша пора – коли ти допомагав Олегу Петровичу, і найголовніша в ту пору людина – він, а твоя допомога – найважливіша справа. Потребуватиме хтось на твоїй фірмі допомоги – і найголовнішим стане він, а найголовнішою справою стане твоя допомога йому.
Пам’ятаймо, найголовніша пора – сьогодні, найголовніша людина – яка поряд у ту пору. А найголовніша справа – чинити добро тому, хто поряд, тому що саме для цього ми й народжуємося.