Коли я чула історії про те, що багато наших жінок виїхавши за кордон розлучаються з чоловіками, я не розуміла, як так можна. Тепер же я сама у Німеччині з двома нашими дітками і наразі розлучаюсь з чоловіком.
Ми з чоловіком у шлюбі вже понад двадцять років. Жили у Нікополі і напевне, так удвох і вік звікували, якби не події останніх місяців.
Моя подруга виїхала до Німеччини з дітьми ще в лютому. Вона одразу сказала, що головне для неї вберегти дітей і гарантувати їм безпеку. Хоч більшість наших знайомих її не розуміла, проте згодом виявилось, що вона була права.
Про те, що і нам потрібно їхати я зрозуміла в червні. Подруга кликала до себе, там у Німеччині вона обіцяла мені і житло і роботу, адже працювала у волонтерському центрі а я за професією педагог, якраз могла б одразу і стати до роботи.
Чоловік на відріз відмовлявся відпускати мене з дівчатками. Сказав, що, як би там не було, а родина повинна бути разом. Думав пізніше шукати житло можливо десь у Хмельницькій області, але ніяких конкретних дій від нього я так і не дочекалась. Саме тому рішення про те, що поїду прийняла сама. Узяла мінімум речей і вже за кілька днів я була в Німеччині і обіймала давню подругу.
Відтоді між нами з чоловіком пролягла прірва. Навіть зараз, коли моє рідне місто не знає спокою від постійних “прильотів” чоловік говорить про те, що я зобов’язана повернутись. За його словами він знайшов в селі під Хмельницьком нам хатину і робить там ремонт. Говорить, що там тиша і спокій і ми житимемо як і раніше.
Наразі ми розлучаємось. Він не розуміє, чому я не бажаю повернутись, а я не розумію, як він може узагалі таке пропонувати. За три місяці життя в Німеччині мій кругозір змінився повністю. Я стала спокійніша, впевненіша в собі. У дітей тут значно більше можливостей і щодо подальшого навчання і щодо розвитку. Так, тут теж не мед, але я не повернусь в Україну доки там не стане безпечно.
Я з дітьми лиш зараз почали спати спокійно не прислухаючись, не підстрибуючи від кожного звуку. Зникло постійне відчуття тривожнoсті і стрaху. Я бачу, як розквітли мої дівчаточка, розумію, що саме тут їм наразі добре.
Ніколи не розуміла тих жінок, що виїхавши за кордон викреслюють зі свого життя чоловіків. Схоже, мене очікує та ж доля. Чоловік поставив перед вибором, або ми повертаємось, або розлучення. Обираючи між особистим щастям і спокоєм і безпекою моїх дітей, я обрала останнє.
Тому, не спішіть засуджувати тих жінок, що виїхали. Кожна з нас дбає перш за все про дітей. Жодна мама у ясному розумі не погодиться знову пережити те, що пережили ми всі.
29,08,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.
