fbpx
Історії з життя
Коли я приїхала додому, то відразу сказала чоловікові, що залишуся з ним жити, якщо він буде ходити зі мною до церкви. Він тільки посміявся наді мною. І тоді я зрозуміла, що все – це кінець. Я подала на розлучення

Нещодавно я потрапила в церкву – і це змінило моє життя. Раджу всім вступити, так як я.

З чоловіком ми прожили майже 30 років. У нашому житті було всяке – і погане, і хороше. З хорошого – тільки 2 прекрасних діток, вони вже виросли і живуть самостійно. Останнє я згадую, чомусь як погане. Була, одного разу, інша, після чого я остаточно зрозуміла, що не кохаю цю людину. Цей період нашого сімейного життя дався мені насилу. Але, діватися було нікуди – треба було піднімати дітей, та й, як до батька, у мене до нього претензій не було. Мені, просто, не було куди піти в той момент, тому я стійко все це винесла, але, так і не пробачила.

Нещодавно я взяла на роботі путівку в санаторій. Поруч з санаторієм знаходилася церква, і дзвін дзвонів вранці будив мене. У якийсь момент мені так захотілося піти туди, і я пішла. Я потрапила на службу, а потім залишилася на проповідь. Священик розповідав про гріхи людські і про рай для тих хто розкаялися. І в той момент я прозріла і зрозуміла, як неправильно, і погано я жила і живу. Я залишилася поговорити зі священником, і він мені все розповів і пояснив. І тоді я твердо вирішила змінити своє життя.

Коли я приїхала додому, то відразу сказала чоловікові, що залишуся з ним жити, якщо він буде ходити зі мною до церкви. Він тільки посміявся наді мною. І тоді я зрозуміла, що все – це кінець. Я подала на розлучення.

Приїжджали діти і вмовляли мене змінити своє рішення, але я стійко перенесла їх візит і тільки молилася і переконувала їх теж почати ходити до церкви. Вони поїхали, так і не зрозумівши мене і моїх благих намірів. Але, я точно знаю, що я права і від свого рішення не відступлю.

З чоловіком я розлучилася і ні про що не шкодую – тільки тепер я, нарешті, зітхнула з полегшенням і зажила нормальним життям. Тепер мені абсолютно все одно – де він, і що з ним. Нехай живе, як знає.

Я навіть рада, що на тому світі ми ніколи не зустрінемося – адже я потраплю в рай, а він в іншу сторону – занадто багато у нього гріхів, і каятися він не бажає.

Зараз я абсолютно щаслива і мене дивує тільки одне: чому люди не розуміють таких простих і очевидних речей? Адже, якщо жити правильно – молитися і ходити до церкви, то і в цьому житті, і в наступному ти будеш винагороджений.

Фото – ілюстративне.

You cannot copy content of this page
facebook