fbpx
Історії з життя
Коли я відчула, що при надії, чоловік був безмірно щасливий. І чим ширше посміхався чоловік, тим сумніше ставала свекруха. Коли чоловіка не було вдома, вона вмовляла мене не робити дурниць:« Хороша моя, я ж про тебе дбаю. Награється мій син з тобою, і знову зійдеться з Алісонькою. А ти одна з дитиною залишишся. Та й є у мене внучка, інших непотрібно. Ось, я тобі грошики приготувала. Сходи, поки не пізно.»

Свекруха дуже любить колишню дівчину мого чоловіка, Алісу. Аліса і мій чоловік рано стало батьками – всього в 18. Одружитися мій чоловік на ній не захотів. Вони рік прожили разом, потім Аліса вирушила у «вільне плавання».

Знову вони зійшлися, коли їх дочці було 4 роки, і стали жити зі свекрухою. Мати чоловіка дуже любить свою онучку від єдиного сина. Так і складалися їхні стосунки: рік разом, 2-3 роки Аліса живе разом з іншими чоловіками, потім знову повертається до мого чоловіка. Потім вони знову розбіглися і так по колу.

Я з’явилася в житті чоловіка під час чергового «розбігу». Його дочці було вже 12, а Аліса так і не визначилася, чого вона хоче. А чоловік хотів нормальну сім’ю і дитину, що не розповідає ще про 5 пап. Все це чоловік отримав в шлюбі зі мною.

Ми також жили в одній квартирі зі свекрухою. Квартира належала чоловікові, а не його матері. Свекруха категорично не хотіла мене приймати: тільки я за поріг, до неї відразу Аліса. Бувало, вони сиділи і пили по п’ять крапель разом, згадуючи як добре їм жилося до мене.

Аліса прямим текстом мені заявляла:

– Він все одно до мене повернеться. Завжди повертається. Ти тут тимчасово, не тіште себе ілюзією.

– Ой, скоріше б уже. – важко зітхаючи, вторила їй свекруха.

Коли я відчула, що при надії, чоловік був безмірно щасливий. І чим ширше посміхався чоловік, тим сумніше ставала свекруха. Коли чоловіка не було вдома, вона вмовляла мене не робити дурниць:

– Хороша моя, я ж про тебе дбаю. Награється мій син з тобою, і знову зійдеться з Алісонькою. А ти одна з дитиною залишишся. Та й є у мене внучка, інших непотрібно. Ось, я тобі грошики приготувала. Сходи, поки не пізно.

Умовляння свекрухи не допомогли. Тоді вона поставила собі за мету: будь-якими способами довести мене, а якщо щось трапиться з малюком. ну що ж «таке буває». Я поставила чоловікові питання ребром: або роз’їжджаємося з його мамою, або розлучення.

Свекруха, дізнавшись про це дуже зраділа:

– Все, збирай речі! Мій син ніколи мене не покине! Він від тебе скоріше відмовиться.

Квартира була виставлена ​​на продаж. Ми підшукували однокімнатну свекрусі і двушку нам. Мої батьки додали нам коштів, і ми роз’їхалися.

З дитиною я повернулася в нашу нову квартиру. В якій Аліса не буде відчувати себе господинею. Іноді нам з нею все ж доводилося зустрічатися, адже доньку мій чоловік любить. Аліса, втомившись чекати, коли мій чоловік до неї повернеться, вискочила заміж. А чоловіка вона привела в квартиру моєї свекрухи, і стали вони жити там вчотирьох в однокімнатній. Як то кажуть, в тісноті, та не в образі.

Син восени пішов у садок, я з задоволенням повернулася на роботу. Життя ніби налагодилось. Тільки от ніхто не знає, чого це мені вартувало.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page