У Оксани все попливло перед очима. Перед нею стояла дівчина, яка так нагадувала Семена. Ті самі очі, та сама посмішка.
— Мамо, що з тобою?, – Запитав син. – Познайомся, це Марина.
Син сяяв від щастя, а мати стояла сама не своя, наче води в рот набрала.
20 років тому Оксана була молодою та наївною. Вона закохалася у хлопця з гарними очима, він відповів їй взаємність. Гарна пара — їм заздрив весь курс. А коли Оксана дізналася, що чекає дитину, то Семен заявив категорично, що ніякого відношення до цього мати не хоче, перевівся в інший інститут і постарався про все забути, наче й не зустрічався ніколи з Оксаною.
Дівчина переїхала до родичів на літо, щоб ніхто не побачив її цікавого положення. Там у родичів і знайшлась дитинка. Ось тільки доньку додому вона забирати не збиралася.
— Подивися яка лялечка, візьми, погодуй. Твоя мала маму чекає, — умовляла її стара санітарка. – Нагодуй, не залишай, не бери гріх на душу. Ну і що, що батько залишив тебе, сама виховаєш, дитині мати головне, а любов ще зустрінеш. Не залишай дитину, за гріхи доведеться платити.
Ці слова зараз звучали у вухах Оксани. Від відповіді їй не втекти і ніхто її не пробачить. Тепер вона це розуміла.
А тоді просто відвернулася до стіни, мовчала, відганяючи думки, умовляючи себе забути про те, що відбувається і який вчинок вона робить. Оксана закінчила інститут, вийшла заміж за однокласника, який був закоханий у неї з першого класу. Згодом у них з’явився хлопчик. Дитина росла у любові. А потім він зустрів дівчину, всі вуха матері продзижчав про те, яка вона хороша. І ось привів познайомити.
І Оксана побачила перед собою очі хлопця, котрого любила 20 років тому. Вона не знала, що їй робити далі. Як про все розповісти та як далі жити? Одружитися зібрався, та як же одружуватися з цією дівчиною?
І що робити матері?
Передрук тільки з гіперпосиланням на intermarium.news.
Головна картинка – pexels.
