Київська міська рада присвоїла міжнародному аеропорту “Київ” (Жуляни) ім’я авіаконструктора Ігоря Сікорського.
Відповідне рішення прийнято на засіданні 22 березня, повідомляє прес-служба міськради, пише “Обозреватель”
Доповідачем з даного питання виступив заступник голови КМДА Олексій Резніков.
За його словами, пройдені всі процедури щодо присвоєння нової назви.
“У нас є згода трудового колективу, комісія з питань найменувань підтримала цю ініціативу, громадські обговорення пройдені. Три профільні комісії Київради підтримали цей проект рішення”, – підкреслив Резніков.
Тепер аеропорт носитиме назву КП Міжнародний аеропорт “Київ” (Жуляни) імені Ігоря Сікорського.
Читайте також: ЗАЛИШИВ ПEРЕДCМEРТНУ ЗАПИСКУ: У ХАРКОВІ ПOВICИВСЯ 13-РІЧНИЙ ХЛОПЧИК
Ігор Сікорський – видатний авіаконструктор українського походження, засновник компанії Sikorsky Aircraft, автор літаків-гігантів в тому числі Sikorsky S-29-A, конструктор першого в США літака-амфібії.
Коли Сікорський навчався в Київському політехнічному інституті, він спроектував і побудував кілька вертольотів, літаків-біпланів.
Ідею вертольота йому навіяли малюнки повітряного гвинта Леонардо да Вінчі. У 1908-1912 роках побудував у Києві 6 моделей літаків і вертоліт.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся