Люба була сердита на весь світ. Кохання її останніх років Сашко тихцем зібрав свої речі і зник у невідомому напрямі, та й ще «на згадку» прихопив із собою Любин золотий ланцюжок. А вона ж так старалася: і їсти готувала – перше, друге, третє і компот, і за собою слідкувала: манікюр, педикюр, косметолог. Коротше кажучи – все, як книжка пише. А він… Права була мама, коли казала, що всі вони, чоловіки, однакові! І Любаня в свої неповні 35 в цьому переконувалась неодноразово.
Найкращою реабілітацією для себе Люба вибирала подорожі: страшенно любила пізнавати закордонні красоти та й зростали шанси пoзнайoмитись з новим зaлицяльником. Добре, що гроші зберігала у мами, то на поїздку вистачило. Ох і Сашко, ох і пройдисвіт… Але зараз Люба буде обачніша, і на крок не підпустить до себе цих aльфoнсів, уже навчена гірким досвідом.
Бориспільський аеропорт зустрів жінку літньою спекою, не рятували навіть кондиціонери. Багаж був зданий, в сумочці – заповітний квиточок до Болгарії. Настрій у передчутті нових вражень та знайoмств трішки поліпшився.
До вильоту літака залишалося кілька годин, і щоб якось скоротити час, жінка вирішила купити журнал та випити чашечку кави. У маленькому кафе примоститись було ніде, ховаючись від спеки, туди збіглось море таких же мандрівників як і Люба. Тому купивши пачку печива, вона сіла в залі очікувань. Через крісло від неї примостився інтелігентного виду чоловік років сорока, на правій руці обручки Люба не помітила. Але з досвіду знала – це ще нічого не означає.
Перегортала сторінки дешевенького журналу, перебігала очима на диво нецікаві статті та зиркала у бік нeзнaйомця. Той теж читав газету і… тут Люба ледве стримала обурення: цей чоловічок без жодного докору сумління розгорнув її пачку печива, яка лежала на сусідньому сидінні, і з апетитом почав ним пригощатися. Першим бажанням жінки було висловити нeзнaйомцю все, що вона про нього думає, такого зухвалого й безцеремонного. Проте опанувавши себе, вирішила вчинити по-іншому, недаремно вона ж їздила на ті дорогезні столичні курси «Як вдало вийти зaміж». Зараз вона покаже цьому нахабі майстер-клас нетипової жіночої поведінки. Люба теж взяла печинину з пачки свого улюбленого рошенівського «Ажуру» і з викликом поглянула на нeзнaйомця. Той, здається, зовсім ніяк не збентежився, поправив окуляри на переніссі і продовжував пригощатися печивом, як ні в чому не бувало. «Типовий aльфoнс, жлoб, навіть, не пoзнайoмившись, готовий відразу сісти жінці на шию.
Певно, не одна повелась на цю інтелігентну на вигляд пuку, бач, окуляри начепив і газеткою відгородився», – подумки характеризувала жінка нeзнaйомця-сусіда, і образа на всіх чоловіків зростала в геометричній прогресії з кожною з’їденою печениною. Проте свою «гру» з цим любителем дармівщини Люба доведе до кінця.
Залишилася однісінька печенинка, вона сиротливо лежала на дні пачки. Нeзнайoмець рішуче потягнувся до пачки, взяв печинину, переламав її навпіл і більшу частину запропонував Любі. Цього вже жінка стерпіти не могла, її скривджена натура вимагала справедливого реваншу. Те, що вона говорила цьому зухвальцю, з цікавістю слухало півзалу, проте чоловік мовчав, навіть не пробуючи якось виправдатися. З гордо піднятою головою Люба пропливла по залу до місця реєстрації авіарейсу. В салоні літака жінка врешті заспокоїлась, хоч одному нахабі-aльфoнсу вона дала гідну відсіч.
Стюардеса попросила пасажирів приготуватись до польоту і вимкнути мобільники. Люба розкрила сумочку і, порпаючись у ній в пошуках телефона, наткнулась… на цілу-цілісіньку пачку свого улюбленого рошенівського «Ажуру».
При 30-ти градусній спеці жінка відчула, як неприємний холодок сорому пробігся по всьому її тiлу. Вона вертіла в руках цю пачку з печивом, пригадувала розгублені очі нeзнайoмця і врешті посміхнулась: ні, мама її помилялась – не всі чоловіки однакові, існують все ж таки винятки з правил. Можливо, це добрий знак, і в неї теж «все буде в ажурі». Але прикро, що на столичних курсах не було подібних уроків.
За матеріалами – «Вісник Переяславщини», автор – Юлія Надточій.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
