Колектив у нас у офісі, де я працюю вже 3 місяці, різний – є і молоді дівчата, а є і жінки, що вже побачили життя. І як вишенька на торті – наш начальник.
Єдиний чоловік, який зміг ужитися в нашому колективі.
Ну а при такій кількості жінок посиденьки з чаєм бувають мало не щогодини. Варто тільки одній колезі заїкнутися про бажання попити чаю, як інші жінки її підхоплюють і починається великий галас в офісі – обговорення останніх пліток. Далі, проговоривши півгодини (а то і більше), співробітники повертаються до роботи до наступного пеpекуpу. Наш начальник намагався з цим боротися всіма можливими методами, але в результаті здався.
Один в полі – природно не воїн. Так ось – я не любитель таких посиденьок. Не розумію я цього загального завзяття зібратися і обговорити хто на скільки поправився, хто з’їв зайву печеньку за чаєм і як директор відчитав одну зі співробітниць, яка затрималася на обіді на 3 години. Я вважаю за краще випити швиденько чашечку кави і повернутися до своїх справ минаючи величезну кількість зайвої для мене інформації.
Перший час із-за всього цього саме я була об’єктом для пліток, але, на мою радість, мені швидко знайшли заміну.
А тут мені на день народження мої рідні скинулися і подарували баночку дорогої, і дуже смачної кави. Я хотіла її додому забрати, але банка так і залишилася на роботі. Колеги помітили її і, природно, випросили кілька ложок на пробу. Ну гаразд – на кілька ложок я не збіднію. Кава всім сподобалося, все оцінили її неповторний смак і чудовий аромат. Я була щасливою, хоча варто було насторожитися. Банка кави полетіла буквально за тиждень, хоча за моїми підрахунками її вистачило б мені ще майже на місяць.
Я поцікавилася у колег – чи не брав хто у мене без дозволу кави, але ніхто не зізнався. Тоді я вирішила провчити того, хто так нахабно тирив мого смаколика. Я придбала таку саму банку кави, дочекалася поки вона спорожніє на половину і підсипала до неї снoдійне. Була, звичайно, думка обійтися набагато жорсткіше і скористатися, наприклад, пpoносним.
Але від цієї ідеї я все ж вирішила відмовитися. В той день я спеціально демонстративно повідомила гучним голосом на весь офіс що прямую до стoматoлoга і мене не буде десь годинку- дві. А сама тим часом з’їздила по своїх справах. По поверненню в офіс мене чекав сюрприз – 7 з 10 колег тихо і мирно спали на своїх робочих місцях. Причому настільки солодко, що я навіть трохи позаздрила. Тут, як і належить в офісі з’явився начальник.
Оскільки розбудити сплячих красунь нашого офісу він не зміг, то просто записав їхні прізвища і сказав, що премії їм в цьому місяці не бачити. Через 3 години колеги абияк почали прокидатися. У когось відбилась на обличчі практично вся клавіатура, хтось взагалі не міг зрозуміти, що робить на роботі. Так, можливо я поступила грубо з колегами, але з того дня до моїх смаколиків ніхто більше не торкався.
PS: На днях до нас влаштувалася нова дівчинка. За свою недосвідченість вона почала залишати рафінад у верхній шухлядці. І ось уже 4 дня практично весь офіс перед черговим чаюванням заглядає до неї в стіл. Не знаю скільки ще протримається ця дівчина, але, думаю незабаром нас чекає щось цікавеньке.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
