Почастішали у нас із чоловіком сварки. Після весілля з’ясувалося, що він абсолютно не поділяє моїх поглядів на спільний побут. До весілля, так вийшло, що ми разом не жили.
Кожен жив зі своїми батьками. У чоловіка повноцінна сім’я: батьки та ще є молодший брат. Він ще школяр. А я маю лише маму. Батько, вже й не знаю, чи був колись.
У графі, де він має бути вписаний у свідоцтві про народження, у мене стоїть прочерк. Ось і виходить, що, крім мене, у мами інших родичів немає.
Максим переконаний, що всю домашню роботу я повинна мужньо тягнути сама. Причому ми з ним працюємо обоє. Я хоч і отримую менше, ніж він, але теж, як о сьомій ранку з дому вийшла, так тільки о шостій годині вечора повернулася.
За його логікою, якщо я в офісі не мішки тягаю, то й не втомлююся. Готую вдома тільки я. Прибирала теж спочатку сама. А потім мене це якось почало діставати, і я вирішила уточнити, коли Макс має намір підключатися до цього процесу.
Макс був дуже здивований. Згідно його логіки, в однокімнатній квартирі і одна людина, тобто я, легко повинна встигати все зробити. Ми посварилися, я образилася і пішла до мами. Просто маю такий характер.
Якщо ми з ним сваримося, я не можу на нього дивитися. Мені страшно, що я не зможу зупинитися і наговорю йому ще більше якихось образливих слів. А йому треба неодмінно розмовляти.
Я сиджу, мовчу, а він всіляко намагається мене розговорити. От я й вирішила, що найкращий варіант – це охолонути, а потім уже, на холодну голову, знову спірні питання вирішувати.
Після ночівлі у мами, я повернулася додому. Тоді ми змогли хоч до чогось домовитись. Але тут чоловікові не сподобалося, що втрутилася моя мама. Виявилося, що мама дзвонила зятю і вмовляла стати на мій бік і більше не сваритися.
Мама просила допомагати мені з приготуванням їжі, прибиранням та іншими домашніми дрібницями. І що тут поганого? Адже мама просто намагалася нас помирити! Але чоловік був страшенно цим незадоволений.
Він почав казати мені, що це неприпустимо: вплутувати у наше сімейне життя ще й батьків. Наче йому не вистачає в житті людей, які його вирішили чомусь повчити, то тут ще й теща додалася.
А як я мала їй не розповідати? Я ж прийшла до неї серед ночі, дуже засмучена. Що треба було сісти та мовчати? Їй треба було пояснити, що в нас сталося.
Так, я дійсно багато розповідаю мамі про наше спільне життя. А з ким мені ще радитись у таких речах? Мама, все-таки, старша і досвідченіша. Може, щось і порадить із висоти прожитих років.
З чоловіком ми все ж помирилися і він навіть почав більше до мене прислухатися. Так минуло майже два місяці. Чоловік навіть брався допомагати мені з прибиранням. Ми кілька разів готували разом.
Це було дуже приємно. Він тоді чистив мені овочі та допомагав різати. Ми так ніколи раніше не готували. Зазвичай чоловік підключався до процесу, коли я кликала його до столу.
Два місяці була практично ідилія. Ми не гаркалися абсолютно. А два дні тому знову зчепились. І знову каменем спотикання стали побутові питання. Ніхто з нас того дня не викинув сміття.
Я вранці гнала на роботу поспіхом, зовсім забувши про нього. Чоловік же взагалі у нас на «привілейованому становищі» – це його не стосується. А там, у відрі, були рештки риби, про які я зовсім забула.
Максим в той день приїхав з роботи раніше за мене. Опалення працює на повну і відходи за день, звісно, не французькі аромати розповсюджували. Всі вікна ж зачинені, зима.
Ми знову посварилися. До риби мені додали ще кілька претензій, що я все роблю абияк. Погано готую, лінуюся прибирати і взагалі не стрибаю від радості довкола чоловіка з ранку до ночі, просто через те, що він у мене є.
Я знову пішла ночувати до мами. Наступного дня після роботи повернулася додому і побачила, що чоловік теж зібрав деякі речі і поїхав. Я почала дзвонити йому, щоб дізнатися, що відбувається.
Він лише єхидно відповів, що «теж поїхав до мами» і кинув слухавку. Не можу зрозуміти, що це взагалі таке? Те, що дівчатка більше прив’язані до матерів, це нормально. Але те, що дорослий чоловік після сварки з дружиною, побіг назад до мамці – це ж повне абсурд!
Хіба я не права?! Як пояснити чоловікові, що після сварки мені важко перебувати поруч із ним? Адже я їду для того, щоб зберегти наші стосунки.
