fbpx
Історії з життя
— Мама, давай не будемо, а? Ну, що я можу зробити? – заявив несподівано син, – Ти приїдеш і поїдеш, а я відносини через це повинен з Алісою псувати, чи як? Я навіть втручатись в усе це не хочу. Розберіться якось самі.

Мій син одружений близько п’яти років. Досі з невісткою у мене складалися досить нормальні відносини. Не можу сказати, що дуже теплі або душевні, але явно не напружені. Справа в тому, що я живу в іншому місті, кілометрів п’ятдесят від того місця, де проживає мій син з невісткою. В основному ми бачимося у свята, і їздимо один до одного в гості. В силу обставин довше, ніж на добу я у них не затримувалася.

Зараз ситуація склалася так, що по роботі мені потрібно пробути місяць у місті де живе мій син. Звісно, я одразу зателефонувала і з радістю повідомила, що поживу той місяць у них. На що моя невістка відповіла:

— Навколо багато недорогих квартир, можна орендувати і пожити місяць там.

Такої відповіді я просто не очікувала. Чим я їй не догодила? На відміну від інших свекрух я ніколи не сунула свій ніс в їх побут. Я ніколи не вчила її готувати, або прати речі. Для мене є неприпустимо повчати вже дорослу жінку, яка і без мене з моїм сином прекрасно живе.

Я не очікувала такого і розгубилась.

Цікаво, а якби її мати звернулася з таким проханням, дружина мого сина теж відмовила б?

Мабуть моя невістка забула, що частину грошей за кватиру дала саме я. Так я можу нагадати про це. Тепер просто не знаю, як вчинити: влаштувати розбір польотів і зіпсувати відносини з сином і його дружиною, або мовчки орендувати житло і забути про це?

Ніколи не думала, що опинюся в подібній ситуації. Позиція мого сина теж не радує:

— Мама, давай не будемо, а? Ну, що я можу зробити? Ти приїдеш і поїдеш, а я відносини через це повинен з Алісою псувати, чи як? Я навіть втручатись в усе це не хочу. Розберіться якось самі.

Не очікувала я такого. У наш час навіть і думки не було батькам у чомусь перечити, не те що б образити. А зараз часи змінилися, і ставлення до старшого покоління теж.

Може я, звичайно, і людина старого гарту, але не можу я спокійно на таке реагувати. Це просто дикість для мене. Я ніколи не лізла в їхнє життя, і не висловлювала своєї думки з приводу вибору сина. Хоч вона у мене і є. Я думала, що це його життя і вирішувати йому. Завжди намагалася бути хорошою свекрухою, а тут така невдячність. Тепер я в роздумах: як довести свою точку зору? Це неповага і зневага? Де я зробила помилку?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головне фото ілюстративне – pexels.

facebook