Мама мого чоловіка ще не пенсіонерка, але здоров’я підвело, тож нині вона працювати змоги не має. Оскільки її менша донька у декрети нині, то саме наша сім’я і допомагає свекрусі у такий складний період. Я ніколи не виступала проти такої допомоги, навпаки старалась, навіть підробіток брати, аж поки не дізналась куди насправді уся та поміч іде.
Два роки тому моя свекруха занедужала раптово. Спочатку пробувала сама собі допомогти, але тим лиш гірш зробила. Почались нескінченні ходіння по спеціалістам і процедурам. Нині їй краще, але не на стільки. аби вийти на роботу.
Чоловік мій не один син у сім’ї, має ще й сестру меншу. Маша заміж вийшла три роки тому, нині у неї півторарічний синочок. Проживає разом із чоловіком у віддаленому селі. а ми ж усі столичні жителі.
Шлюб Маші окрема тема для розмови, адже проти того були усі. Де вона вже того Дмитра знайшла. але подібного кавалера ще треба пошукати. Спочатку вони жили біля свекрухи нашої і вже тоді пан Дмитро не соромлячись проявив усі свої “найкращі” якості.
Не раз мій чоловік їздив втихомирювати зятя нашого. Дмитро ніде не працював і не збирався на роботу виходити, лиш Маша і робила на двох і за двох. І хоч парубок не горів бажанням хоча б з дивану встати, аби собі бутерброд зробити, однак вважав, що йому усі винні, і повинні задовільняти будь-яке його прохання, тільки тому, що от він такий гарний є.
Думала моя свекруха, що виставивши за двері молодих розкриє очі донці на її чоловіка, але де там. Із дому тещі, Дмитро перебрався у материн, а Маша сліпо прямувала за ним.
Ми свекруху нині утримуємо повністю. Я купую продукти і усе необхідне в аптеці, чоловік возить по спеціалістах. Саме ми даємо їй гроші на новий одяг і дрібні потреби і оплачуємо комунальні послуги. Я не проти зовсім, адже це мама чоловіка і вона дуже хороша людина.
Того дня, я к завжди принесла повні торби харчів. Закупила багато круп і улюбленої консервованої риби свекрухи, узяла м’яса і овочів. Заголом, витратила майже увесь аванс, але була щаслива, адже знала, що мамі вистачить на добрих три тижні того усього. та ще й по акційній ціні більшість продуктів була придбана. Все ж приємний бонус.
Коли я занесла сумки з продуктами у квартиру, то одразу побачила, що свекруха була збентежена і якось зніяковіла. Вона навіть сумки мені до кухні донести не дала. а вже відправила руки мити. Не так у нас було заведено, та й бачила я, що вона мене від кухні подалі відводить.
Можливо, якби ноги моєї свекрухи швидше ходили, або актрисою вона була кращою, то правда і не спливла б. Вимивши швидко руки я вийшла із ванної кімнати і побачила як та несе коробку у кімнату. Здоров’я у свекрухи слабке, я взялась допомогти і мало не зомліла коли побачила що та коробка наповнена продуктами.
Там були придбані мною раніше крупи і консерви, пачки пряників і три пачки улюбленої кави свекрухи. Між ними лежало кілька рушників, які я придбала для свекрухи минулого тижня, адже її старі вже геть втратили нормальний вигляд.
Я зупинилась, поглянула виразно на Риту Ігорівну, а та з безневинним обличчям заявила, що то посилка для її доні:
— Ти ж знаєш, що Дмитро не працює. Маші так важко, от і підтримую чим можу. Хай хоч на три дні, а матиме що їсти.
— А в мене ви не хотіли запитати? – кажу не своїм від обурення голосом. – З якого дива я маю годувати того Дмитра і вашу доньку? У мене, що своїх дітей немає? Чи ви гадаєте, що ті продукти я на асфальті збирала, а не сій час і сили витратила, аби на те все заробити.
В результаті я отримала свекруху яка голосно хлипала і казала, що я дуже нехороша людина, адже посміла їй вигадувати кусень хліба.
Несподівано і чоловік став на бік своєї матері. Бачте, йому матері шкода, як і не щасливої сестри:
— Мені усе одно куди мама те, що ми їй купуємо. буде використовувати. Мені основне. що вона оте все має і не відчуває ні в чому потреби. Хоче сестру годувати, то хай годує. Як ти могла такого їй наговорити. Вона ж не здорова людина. Невже тобі не було шкода таких слів казати.
Отакої, то я тепер на всій вині?
Одна сидить і дивиться на чоловіка свого який лиш на дивані і вміє лежати, іншу здоров’я підвело, а я працюю за двох допомагаючи, та же й я не права?
Ну от скажіть мені, на моєму місці, ви б змовчати змогли? Нічого не сказали б побачивши ту коробку продуктів?
11,11,2023
Головна картинка ілюстративна.