Так вийшло, що нині наша родина поки що у батьків чоловіка проживає на Черкащині. Забрали ми сюди не тільки дітей своїх, а й моїх батьків і сестру з дітьми. лишатись удома було вкрай нерозумно і нині я дуже вдячна чоловіку, що привіз нас сюди.
Мама мого чоловіка уже багато років на роботі за кордоном. Кликала і мене до себе, але я дітей залишати не наважилась. та й потреби особливої у тому не бачила – ми ж мали і дім і все в ньому. Хто ж знав, як усе обернеться.
Нині ми, як сміється мій чоловік, маємо свій куток у селі. Причому це реально. Ми всі оселились у кінці вулиці, якраз у трьох будинках поруч одне з одним. Дім батьків чоловіка на іншому кінці села.
А тепер до суті. Справа в тому, що батьки чоловіка не поселили нас у своєму домі. Коли все це почалось, ми думали, що поїдемо до них, адже дім у них був велетенський і з хорошим ремонтом, з усіма зручностями. Проте, коли ми приїхали батько чоловіка одразу нас відвіз у ці будинки де ми нині і живемо.
Чоловік запитав чому власне так, а його тато здивовано поглянув: “А як мало бути?”. Нічого не скажу – всі три будинки добротні. люди нам знесли все необхідне, плюс ще мама чоловіка передає нам досить. Не подумайте. я вдячна, але в нас двійко малих дітей, а зручності на вулиці. Мої батьки старенькі і в їхньому домі та ж ситуація.
Так, у нас є і руки і ноги, але ціни. Ви бачили скільки зараз вартує зробити елементарні зручності. де нам узяти таких грошей. А в тазику не надто й викупаєшся. зате свекор один у величезному будинку де є все від мікрохвильової печі, до посудомийки.
ну добре мої батьки і сестра з родиною. Тут я все розумію і нічого не кажу, але наша родина… Невже вони не могли прийняти нашу сім’ю.
Думаю піти зі свекром поговорити, а чоловік проти. Він гордий, каже що по-тихеньку все ми самі собі зробимо. Але коли те по-тихеньку буде. Навіть. якщо нам його мама вишле гроші на все це раніше літа роботи не розпочнеш.
Хіба ж я не права. тут навіть не в мені справа – у дітях наших, онуках свекра.
18,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
