Мама моя вже три роки як на заробітках за кордоном. Їхала вона туди тільки для того, аби сестрі моїй допомогти. Справа в тому, що чоловік моєї сестри не впорався з керуванням на слизькій дорозі, дуже вже багато коштів знадобилось, аби його на ноги поставити. Я на свята до сестри з’їздила і те, що я побачила у них у домі мене дуже вразило. Тепер не знаю, як бути. Вірніше, як це мамі озвучити, адже навіть у мене це в голові не вкладається.
Мамі мої п’ятдесят сім років і три з них вона доглядає за гроші дідуся в Італії. Мені маму дуже шкода, адже вона завжди мала негаразди із колінами, інколи, навіть з ліжка підвестись не могла. Тут я її жаліла, поки поруч жила, ніякої роботи важкої їй робити не давала, все сама ще з малку. І город копала, аби картоплю садити і відрами врожай до погреба зносила, аби лиш мама не перетрудилась. У неї таке було, що вона навіть плакала, так ій зле робилось.
Сестра моя старша набагато. Вона ще з дев’ятого класу, як пішла учитись. так і не поверталась до нашого дому. На канікули, то до тата їздила, то в подруг залишалась, усе вона шукала спосіб триматись від нашого дому якнайдалі, знала що тут роботи багато. Мама їй і слова ніколи не казала, дуже її шкодувала. Виправдовувала тим, що Олеся важко їхнє з татом розлучення пережила, проте я думаю. що там справа була в іншому. Сестра не хотіла працювати. Легше ж на гостині бути, ніж удома допомагати, правда?
Коли я похїхала вчитись сестра моя була вже заміжньою жінкою, мала сина. Я на третьому курсі була, як сталось оте з моїм зятем. Мама все залишила і поїхала до сестри моєї на допомогу. Доки сестра по стаціонарам з чоловіком їздила і сватами, мама моя діток гляділа сестриних.
Думаю. саме тоді сестра і взялась маму просити про допомогу. Мене поруч не було, я того всього не чула і не могла маму захистити. Що й казати, якщо вони документи оформили тишком, добре хоч у Бориспіль мене покликали з мамою попрощатись. дуже я проти була, ніколи не мовчала і там прямо перед вильотом усе що думаю сестрі сказала. Маму просила одуматись, адже не витримає вона там довго, точно приїде назад на візку. Проте, хто мене слухав? Ще й винною зробили, бо таке говорю у важку для сестри хвилину.
Три роки моя мама діда там глядить. Я від її допомоги відмовилась, сказала. аби вона ті гроші собі на купку складала, та вийшло, що вона всю до копійки зарплатню сестрі моїй передає, адже тій важко і чоловік без роботи.
Коли мама їхала мова була про те, що вона сестрі борги допоможе повернути. Три роки мама щромісяця по вісімсот євро передає. Що то там за борги таки космічні? Вирішила я до сестрички поїхати і все нишком дізнатись. Надто мені маму шкода, прямо відчувала, що там щось не те.
Приїхала я без попередження до сестри на свята. Тільки в дім зайшла, прямо на ногах ледь втрималась. Та там ремонт такий зроблено, що мамо рідна! Отоплення по всьому дому, ванна, вбиральня, стеля натяжна і вікна скрізь металопластикові. Навіть підлога і та тепла.
Гостей у сестри був повен дім, а стіл накритий багато. Червона риба, бутерброди з ікрою, шашлик, піцу і ту з міста замовили для дітей. Уявіть скільки лиш доставка в село коштувала.
Дивлюсь, а на подвір’ї авто стоїть, зять що треба сідає і їде. Обережно у племінника запитала чиє то авто, так він душа наївна радо каже що то тато собі купив. А головне: зять, навіть не шкандибає. Бігав по добу, ніби нічого і не було. І дрова заносив і балон газовий на плече закинув. Я так і не зрозуміла, а де той чоловік про якого сестра мамі наспівує щодня. Мовляв ледь ходить і вона його прямо чи не на руках носити до вбиральні мусить.
Побула я там два тижні і зрозуміла на що насправді йдуть усі мамою гроші зароблені. Зять не працює і не збирається, а сестра моя хоч і ходить на роботу, проте лиш на кілька годин. Живуть же обоє на широку ногу за рахунок моєї мами.
Уже майже місяць я ходжу сама не своя. Мамі одразу все розповіла, та вона мені не повірила. Каже, що не так мене виховувала, аби я у таку важку хвилину сестру не підтримувала. говорить, що додому вона не приїде, доки зять не стане на ноги і не віддась моя сестра усі борги свої.
Мама моя звісно ж прозріє, але то буде запізно для її здоров’я. Мені маму шкода до сліз просто. З сестрою говорила, та все попусту, там гроші на першому місці.
А мені як бути? як мамі допомогти, як їй очі відкрити?
Ганна П.
08,02,2023
Головна картинка ілюстративна.
