Ми з чоловіком раптово стали батьками двійні, хоча на обстеженнях мене переконували, що дитина одна. Тільки останнє УЗД показало, що буде двійня. Ми з чоловіком були просто ошелешені, тому що вже все було підготовлено для одного малюка.
Я після цієї звістки взагалі не уявляла, як буду справлятися з двома немовлятами відразу. Чоловік – це добре, він буде допомагати, але тільки ввечері, коли прийде з роботи, а я цілий день буду одна.
Мама, яка після звістки про те, що я при надії дуже раділа дізнавшись, що я маю мати двійню просто зникла в просторах інтернету. Вона до останнього ходила зі своїм кнопковим телефоном, але він врешті-решт наказав довго жити, і ми з чоловіком подарували мамі новий нормальний смартфон. Знала б, чим це обернеться, купила б їй такий же кнопковий, який у неї був.
У мене мама – жінка дуже активна, технічним прогресом користується і дуже активно. Тому нову іграшку вона досліджувала уздовж і поперек, мені здається, я не всі функції в телефоні знаю, як вона. Спочатку у нас з чоловіком щось питала, радилася, а потім почала розбиратися сам.
Відкрила для себе соцмережі і інтернет. Ось тут ми її і втратили. Якщо раніше до неї треба було обов’язково приїжджати двічі в тиждень, тому що їй сумно і самотньо одній, то тепер їй взагалі ніхто не потрібен, є телефон.
Навіть коли ми приходили в гості, вона від нього не відривалася. Завжди в неї плямкають якісь оповіщення, вона щось читає, комусь відповідає. Спілкуватися з нею стало неможливо, все доводиться повторювати по кілька разів.
На всі зауваження мама реагувала з жартами, мовляв, на старості років відкрила для себе цілий новий світ, тепер поспішає його досліджувати.
Але коли онуки з’явилися, мама прийшла на виписку, потім приїхала з нами додому, зробила дітям “утютю” і втекла до себе. Тільки я її і бачила. Після цього вона у мене була два рази, а дітям вже виповнилося десять місяців.
Я нічого не встигаю. Допомозі, рада і підтримка мені б дуже знадобилися, але крутитися доводиться удвох з чоловіком, тому що у мами, за її словами, часу мені допомагати немає. Скидати картинки і “корисні” статті час є, а приїхати до довгоочікуваних онуків – немає.
Я хочу через два місяці вийти на роботу, тому що інакше просто втрачу дах. Дітям наймемо няню, а сама працювати. З мамою вдвох я б ще відсиділа декрет, але для мене однієї це стало непідйомним завданням. Обмовилася про це мамі, вона категорично проти, скидає мені статті про не надто хороших нянь. Але вся допомога знову обмежується картинками.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
