fbpx

Мама спокою мені давати не збирається. Уже який день телефонує з одним і тим же проханням, ще й незадоволена, що я не погоджуюсь. Вона хоче, щоб я забрала до себе молодшу сестру, адже свого часу допомогла нам придбати квартиру у якій ми живемо

Мама спокою мені давати не збирається. Уже який день телефонує з одним і тим же проханням, ще й незадоволена, що я не погоджуюсь. Вона хоче, щоб я забрала до себе молодшу сестру, адже свого часу допомогла нам придбати квартиру у якій ми живемо.

Моя мама цьогоріч повернулась із заробітків. За кордоном вона пробула більше ніж п’ятнадцять років. Їхала вона туди не від доброго життя, звісно, а тому що тата нашого не стало і нас з сестрою потрібно було забезпечувати. Увесь той час, поки мама гроші заробляла ми жили у бабусі. Я старша від сестри на одинадцять років, тому першою вилетіла з батьківського гнізда і вийшла заміж.

Нам із чоловіком мама допомогла придбати житло. Ми ще студентами були, коли одружились, його батьки не мали змоги нам навіть оренду житла оплатити. Оскільки мама була на заробітках, то взяла необхідну суму у господарів і придбала квартиру у якій ми ось уже десять років живемо.

Так от. Повернулась моя мама з заробітків додому і одразу почала говорити про те, що сетра моя буде гавчатись у нашому місті. Ну буде, то й буде, я собі уваги не звертала на ті слова. А даремно, адже мама моя чомусь вирішила, що сестра повинна жити у нас. Уявляєте?

Я б з радістю її прийняла, але ж куди? У нас усього дві кімнати у одній із них ми з чоловіком, а у іншій – донька. Куди я запитую у мами, ще тут сестру мою. У доньки кімната принцеси, там і будинок ляльковий і ліжечко у вигляді карети, я що туди ліжко поставлю для сестри чи як?.

Проте мама не хоче навіть і слухати, більше того, вона заявляє, що ту квартиру придбала вона і власниця також вона, а отже сестра теж має право там бути. Однак я такого не розумію просто. Я десять років тут за господиню, яке відношення до моєї квартири має сестричка?

Чоловік мій також категорично проти присутності чужої людини в нашому домі. Ні, ну справді, хто так робить? Чому нашими квадратними метрами мама свої негаразди вирішує?

Нікого я не маю наміру пускати і стоятиму на своєму. Зрештою. це моя сім’я і про неї я думаю в першу чергу, а мама хай думає про свою.

Лідія Т.

Чи я не права?

07,03,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page