fbpx

Мама вдає із себе молодицю, вимагає від онуків не називати її бабусею і виглядає дуже безглуздо, але сама цього не помічає

Моя мама намагається вдавати, що роки не владні над нею, і їй так само двадцять років. От мені, її донці, тридцять, а мамі двадцять.

Це відбивається на всьому: на манері спілкування, зовнішньому вигляді та взагалі поведінці. Мало того, що така поведінка дратує, то ще й виглядає дуже дивакувато і недоречно.

Чудесно, коли жінка намагається всіляко зберегти молодість, стильно одягається, стежить за собою і таке інше. Але у мами це все набуває якихось гіперболізованих рис.

Одягається вона не за віком, фарбується дуже яскраво, намагається поводитися, як дівчинка, але від пані за п’ятдесят очікуєш зовсім іншого.

А по мамі добре видно, що їй п’ятдесят. Всі її хитрощі тільки додають їй віку, підкреслюючи, що вона надто доросла для своїх нарядів та біжутерії.

З онуками мама теж намагається не спілкуватися, їй ніколи, у молоденьких дівчаток не буває онуків. Вона їм забороняє називати себе бабусею, каже звертатися тільки на ім’я.

Моєму чоловікові вона теж забороняє називати себе по імені та по-батькові, це ж її старить. Тільки на ім’я, причому не Софія, а Соня.

Чоловік відверто регоче з таких забаганок, а мені дуже неприємно. Особливо коли збирається якесь сімейне свято, де є свекри.

Мама у своїх обтягуючих речах з яскравезними принтами і шаром штукатурки на обличчі виглядає старша за свекруху, хоч і молодша від неї на три роки.

Але свекруха не намагається виглядати як молодиця. Вона дуже доглянута жінка, одягається красиво, фарбується без перегинів і виглядає молодшою за свої роки за рахунок цього.

Мама ж зі своїм зовнішнім виглядом викликає лише роздратування. Як і її поведінка. Усі ці дивні недоречні смішки, спроби показати, що вона в курсі молодіжних приколів.

Свекри виховані люди, вони не звертають на це уваги і мені за мамину поведінку нічого не говорять, але все одно дуже неприємно.

Почалося це все, коли мій старший син почав белькотіти і назвав мою маму “баба”. Мама тоді так розізлилася, зажадала, щоб я не вчила дитину таким “обзиванкам”.

І пішло-поїхало. Мама почала всім навколо і собі доводити, що ніяка вона не бабуся, а молода пані, але робила це досить дивно.

Ні, щоб записатися в басейн чи змінити зачіску, та хоч підтяжку обличчя зробити, щоб якось приховати роки, мама вирішила одягатися, як діти у 15 років.

Постриглася бозна як, почала наносити такий шар штукатурки, що стіни в під’їзді заздрять. Заборонила називати її інакше як Соня.

Навіть мене пробувала перевчити, але я відмовилася від цього марення. Щоб я рідну маму Сонею називала, що за дивовижа? Вона навіть місяць зі мною не говорила через мою відмову.

З онуками вона майже не спілкується, але мене це влаштовує, бо її поведінка просто ні в які рамки не влазить, з чого там брати приклад?

Мама сама не бачить, що виглядає безглуздо. Одяг їй не личить, макіяж підкреслює те, що повинен приховати, а дивна поведінка створює образ не зовсім адекватної людини.

Але її саму все влаштовує, це мені хоч під землю провалилися. У онуків є одна бабуся та одна Соня. Отака чудасія.

Фото: Olesia Oleksandrivna.

You cannot copy content of this page