fbpx

Мамо, давай не будемо, а, – відмахнувся син, – Подумаєш, на весіллі вона моєму не побувала. Так ти ж сама казала, що не любиш оцих усіх зборищ, чого тепер так реагуєш? Та й оплачували все батьки дружини, я не міг там і слова мовити

– Нехай повернуть мені гроші, які я дарувала на весілля! – обурено розповідала Олена Григорівна. – І на квартиру нехай не розраховують. Нічого таке, вигадали. Сина виховала! Таке видав! Я теж не хочу бути добренькою, нехай самі якось.

– Може, й не залежало нічого від Микити. Чого ти так, – намагалася заспокоїти жінку її подруга. – Впевнена, що це свати вплинули, а ти зараз із рідним сином перестанеш спілкуватись. Життя довге, усіляке може статися.

– Яке вже тут життя, – мало не плачучи сказала засмучена жінка. – Якщо вже з самого початку почалися такі скарги, то шлюб їх довго не існуватиме. Світлана його… І квартиру, якщо що, знову переоформлю. А то скоро сама буду пенсіонеркою.

Олені Григорівні було лише п’ятдесят років. Близько місяця тому її старший син Микита одружився. Жінка давно вже розлучена, і вона давно нічого про колишнього чоловіка не чула. Має ще одного сина від другого чоловіка, який кілька років тому пішов у засвіти. Але синам було де жити. Залишилася квартира від батьків другого чоловіка і була ще квартира батьків жінки. Так що скаржитися її синам не було гріх. Так думала Олена Григорівна, доки не зустрілась з новою родиною старшого сина.

Молодший одразу успадкував квартиру батьків другого чоловіка, а на старшого Микиту вона досі не встигла переоформити житло. Коли вона дізналася, що Микита незабаром одружиться, вона пообіцяла, що незабаром вони переоформлять квартиру.

– Знаєш, якраз треба квартиру оформити на вас. І я вирішила, що вам не треба весілля велике робити. Краще я дам вам грошей на подорож, витрачайте їх так.

– Думаю, Світлана не погодиться. Вона стільки говорила про білу сукню і гарне весілля. Будь-яка дівчина хоче зробити цей день незабутнім.

– Якщо хоче, то нехай буде, але в мене не так багато грошей зараз. Купуйте сукню, зробіть багато красивих фотографій та їдьте відпочивати. Думаю, так буде найкраще.

Через кілька днів після цієї розмови Микита сказав, що вони купили тур і відлітають на кілька днів у подорож після реєстрації. Разом зі Світлою вони трохи посидять у ресторані, а потім одразу летять. Олена Григорівна одразу подумала, що Світлана та її батьки теж погодилися на таке весілля, заспокоїлася. За кілька днів молоді вже переїжджали до квартири її батьків.

Але потім виявилось, що урочистість у них була. Вони відзначили пишне весілля за день до розпису. Було майже 50 осіб, тамада, ресторан, катання на лімузині. Були на урочистості батьки Світлани, багато друзів, навіть якісь колишні вчителі. Не запросили тільки Олену Григорівну та брата. А коли жінка дізналася про це, запитала сина, чому ж вони так зробили, Микита почав виправдовуватися.

– Ти ж мені сама нещодавно казала, що не любиш жодних урочистостей. Пропонувала нам відмовитись від свята. Там батьки Світлани все вирішували. Моїх запрошених лише троє людей було. Я ж не міг щось там доводити, якщо не вкладався в свято.

– З ними ти непорозумінь не хотів, а зі своїм братом і зі мною так вчинив?

Але з Микитою було марно розмовляти. Він став доводити, що платили за всі батьки Світлани.

– Чому ж ти не сказав, щоб я тобі дала гроші? Так ти їх на подорож витратив, а про те, щоб оплатити присутність матері на торжестві не подумав?

Довго ще переживала Олена Григорівна. Дуже багато плакала кілька днів, думала. Після цього вирішила, що син має віддати їй гроші, які вона дала на подорож.

– І з квартири з’їжджайте. Якщо в тебе тепер родина інша, то й живи з ними. Я і брат для тебе тепер чужі. Все, живіть як хочете. Не думала, що доживу до такого. Я здаватиму квартиру батьків буду.

Микита та Світлана тепер мають знімати житло. Вони ще не працюють, бо навчаються. Але Олена Григорівна забувати того, що зробив син не збирається. І молодший брат також. Тепер брати практично не розмовляють. Микиті доводиться шукати якусь роботу, яку можна поєднувати з навчанням. Але його мама наполягає на своєму.

Насправді жінці потрібні не гроші. Вона не може зрозуміти, що таке вона зробила синові. Як же так можна з рідною мамою?

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page