fbpx
Дозвілля
– Мамо, ти, як і батько, зобов’язана мене утримувати. Я свої права знаю!

Лариса сунула в кошик шкарпетки для себе машинально: зі знижкою пара коштувала тільки тринадцять гривень.

– Ти зібралася батьковими грошима собі шкарпетки оплачувати?

Питання 16-річного Дениса застало Ларису зненацька. Батько юнака двома днями раніше ощасливив сина aлімeнтами, в сумі 2680 гривень. Мама з сином зібралися і пішли в магазин за одягом для підлітка.

– Що ти сказав? – перепитала жінка, не повіривши своїм вухам.

– Чому ти купуєш собі шкарпетки за мої гроші?

Світ жінки обвалився. Вона, стримуючи сльози, виклала шкарпетки з кошика і пішла далі.

– Світшот крутий, його і візьму! – Денис згріб з полиці пару розмірів і пішов міряти.

Лариса подивилася на цінник: 1000 гривень. З урахуванням пари брюк і джинсів, декількох футболок і п’яти пар шкарпеток, якщо світшот буде по розміру і приєднається до вмісту кошика, на касі доведеться викласти суму, що перевищує милість колишнього чоловіка.

– Беру! – задоволений Денис кинув одну з кофт назад на полицю. а другу помістив в кошик. – Йдемо на касу?

– Йдемо.

Чарівна дівчина на касі пробивала покупки і відразу складала їх в фірмовий пакет магазину. Закінчивши, дівчина оголосила підсумкову суму:

– З Вас 2920 гривень

– У нас тільки 2680, – констатувала Лариса і повернулася до сина: – Забери що-небудь, нам не вистачить ТВОЇХ грошей.

– Не буду я нічого забирати! Мамо, ти, як і батько, теж зобов’язана мене утримувати! Я свої права знаю! Давай, додавай.

– Добре, – Лариса дістала гаманець, відрахувала 5240 гривень, кинула їх на прилавок і сказала: – Ось твої гроші на цей місяць: половина від батька, половина від мене. На них ти харчуєшся, одягаєшся, оплачуєш репетитора з англійської та обіди в школі. Всього доброго! – Лариса заховала гаманець в сумку і вийшла з магазину.

Денис повернувся додому через пару годин, з доверху заповненими пакетами з магазину:

– Мамо, дивись, я собі ще кроси взяв. А що на вечерю?

– Якщо ти все витратив, то твої нові кросівки. Сподіваюся, вони з натуральної шкіри – навар масніший буде.

– Мамо, я серйозно!

– Я теж не жартую. Смачного.

– Я зараз батькові подзвоню!

– Дзвони! – криво посміхнулася Лариса.

Підліток дістав телефон:

– Тату Привіт. Слухай, мене мама годувати відмовилася. Можна я до тебе приїду? У відпустку збираєшся? Добре тобі. Може, підкинеш пару тисяч, мені на їжу? Ясно, грошей немає. Все давай!

– Як поскаржився? Вдало?

Денис не удостоїв відповіддю і пішов до себе в кімнату, голосно грюкнувши дверима.

Не минуло й п’яти хвилин, як задзвонив телефон Лариси:

– Що там у вас сталося?

Читайте також: Мамо, не треба лiкарів. Зі мною все добре. Просто я вaгiтна… Боялася тобі сказати про це

– Денис про мої обов’язки і свої права згадав, – не стала приховувати жінка і коротко змалювала колишньому чоловікові те, що сталося, зробивши акцент на парі шкарпеток, з яких все почалося.

– Зрозуміло. Але гoлодом морити хлопця – не діло. Скажи йому, що харчування в рахунок майбутніх aлiментів. В наступному місяці все з них вирахуєш, що залишиться – Дену віддаси, хай на них харчується. Не вистачить – знову в борги заганяй. І так, поки до нього не дійде. Продовжить викабелюватися – приїду, поговорю. І інтернет відключи – він за нього не платив! Які ж діти нині розумні пішли!

Відключення інтернету викликало набагато бурхливішу реакцію, ніж відсутність вечері:

– Мамо, ти зовсім? Ти що твориш?

– Це ти у мене – зовсім … Зовсім дорослий, щоб гроші рахувати. Інтернет нам з неба не падає, за нього платити треба. А ти, як доросла особистість, яка отримала від обох батьків гроші на своє утримання, повинен сам потурбуватися оплатою інтернету для себе.

– Я до тата жити поїду, зрозуміла!

– Потрібен ти там: у нього своїх троє. Якщо хочеш – вперед! Диви, щоб не прогнав!

– З відпустки повернеться і поїду!

– Хай щастить. Твій батько сказав, щоб я тебе годувала. З твоїх наступних аліментів він мені відшкодує витрати. Можеш йти вечеряти.

Вистачило Дениса на три дні. Лариса озвучувала Денису всі свої витрати на нього, аж до копійки. Їжа, витрати на електрику і воду, обіди та репетитор, тільки за десяту частину місяця склали 600 гривень.

Помноживши цю цифру на десять, Денис отримав суму, яку щомісяця витрачає на нього мама. 6000 явно вигравали на тлі батьківських аліментів.

До підлітка дійшло, якими несправедливими і образливими були його слова і вимоги. Він знайшов у собі сили вибачитися і більше не викабелюватися.

А Лариса вирішила: наступного місяця, отримавши алiменти, вона принципово купить собі аж десять пар шкарпеток. Щоб були.

За матеріалами.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page