Мати поляка, який спалив Український Герб в одному із закладів Тернополя, повернула йому почесне місце.
Жінка приїхала в Україну спеціально, щоб висловити жаль за необдуманих вчинок сина та повісити державний символ на місце, пише місцеве видання “Овід“.
Вирізьблений з дерева герб за свої кошти замовили у тернопільських майстрів. Також жінка зазначила, що герб як для поляків, так і для українців має велике значення і що між українським і польським народом має бути дружба.
Мати також наголосила, що хлопець шкодує про своє рішення і так як сам не може виправити помилку, то попросив про це її.
“Прийшли друзі хлопця принесли кошти щоб компенсувати збитки. Вони сказали, що забрали герб як сувенір, але це насправді було не так. Вже на наступний день ми дізналися, що вони його не забрали, а поляк – спалив. Дуже неприємний для нас інцидент і для молодого чоловіка, бо його видворили з України – справедливо, я вважаю.
Сьогодні подзвонила мама молодого чоловіка, яка приїхала в Україну для того, щоб завершити те, що пообіцяв молодий чоловік, а він пообіцяв, що зробить цей тризуб і повісить його назад. Оскільки його депортували і він не встиг це зробити ми думали, що питання закрито і самі виготовляли. Але мати хлопця принесла тризуб.
Ми враженні таким вчинком. Це вчинок матері, яка переживає за вчинки сина ”, – каже власник закладу, в якому трапився інцидент Олег Макогін.
Популярні статті
- До одруження ця риса характеру мого чоловіка не проявлялась. Тепер я й дихнути спокійно не можу. Під контролем кожна копійка в домі, а якщо я купую собі щось незаплановане – починає вичитувати мов дитя. А я молода і не обтяжена ніякими обов’язками. Чому я повинна економити? Навіщо?
- Знаю, що так не можна, але по іншому й не виходить. Якщо я скажу правду невістці – ми просто не виживимо. Переконую себе в тому, що син мені рідна дитина, але совість все ж діймає. Син не пробачить якщо я все розповім, от і мушу мовчати, хоча те, що він робить ну ні в які ворота. Чесно?
- Я вийшла заміж не за того брата. Розумію, що так не можна і родина чоловіка не заслуговує на таке, але вдіяти нічого не можу. Врешті, життя одне
- Батько у нас хороший і дуже нас любить, ми росли знаючи, що він у нас найкращий. Але у свої 56 вчинив не надто гарно з моєю мамою. Тепер я на роздоріжжі: Чи повинна я пробачити батька і продовжити з ним спілкування? Або продовжувати бойкотувати і ігнорувати його? Якщо я стану спілкуватися з ним, чи не буде це виглядати так, немов я зрадила маму?
- Рідна мама чоловікової дочки виїжджає за кордон, аби там вийти заміж. Він уперся і не дає згоди на те, аби дитина їхала. Усе я розумію, але мені те дитя навіщо? Якщо мама поїде а мала залишиться, то, що? Привіт Олю, ти мама восьмирічної чужої доньки. Чоловік постійно на роботі а я повинна буду знаходити спільну мову з не своїм дитям?