Моя бабуся прожила довге і дуже непросте життя, та попри все, зуміла зберегти людяність та добре серце.
Останні роки, коли я приїжджала з дітьми до мами, то трохи злилася на маму.
Мама у мене прекрасна людина: добра, аж занадто, до речі, щира, емпатійна. Вона ніколи не влізала в життя наших із сестрою родин, ба більше, ніколи не зупинялася послухати чи обмінятися сільськими плітками, але що стосувалося маминих з бабусею взаємин, зізнаюся чесно, мене неабияк дивувало.
Дитиною я звісно не сильно звертала на це увагу, але останні роки то дуже вже мені кидалися в очі.
Мама щодня робила безліч зауважень бабусі: не так прибрала, не туди поставила, не так помила посуд, не те вдягла, не так попрала.
Зауважу, що бабуся до останніх свої днів намагалася себе обходити сама, а їй вже було трохи за 90. Хакрактер у неї був дуже непростий, але хто з нас без гріха?
Я з неймовірною теплотою і сумом згадую бабусин земний шлях. Не завжди й я сама була до неї добра і справедлива. Знаєте, життя – така складна річ, що іноді ненавмисно робиш речі, про які потім шкодуєш, але завжди думаєш, що буде час виправитися. На жаль, це не завжди так.
Отож, мамині прискіпування до бабусі мене діймали, але я просто мовчала, а в голові собі думала: “ну невже не можна змовчати?”, “невже не легше самій мовчки переробити і не повчати бабусю зайвий раз”, “невже не можна зрозуміти, що бабуся і так робить більше, аніж люди в її віці”.
Багато всього я думала, іноді сама швиденько переробляла, іноді переводила в жарт.
Але! Найцікавіше почалося після того, як не стало бабусі. Я дуже часто ловлю себе на думці, що я перетворилася у ту буркотливу версію мами, яка сипле зауваження на ліво і на право, а ще зовсім недавно я засуджувала її у своїх думках.
На такій думці я спіймала себе саме тоді, коли перемивала за мамою чашку. Я ледь не впала з тою чашкою в руках від усвідомлення того, що зараз за всім цим спостерігає моя старша донечка.
Ви розумієте, я просто говорю до мами маминими словами. Злюся, що чашки недостатньо чисті і підлога хотіла б бути чистішою. От таке от у мене відкриття!
Як з цим впоратися? Як перестати псувати мамі нерви і подавати такий приклад своїм дітям, адже дуже часто мої слова вилітають швидше, аніж я усвідомлюю сказане.
Фото Олександри К.
