Мені дуже соромно і прикро стало після маминих слів. Ромчик старається я ж бачу, а мама от таке йому в очі сказала. Тепер мені телефонує ледь не щоденно і просить не робити задуманого. Але це ж моя сім’я і якщо чоловік пообіцяв змінитись після появи сина, то він це точно зробить.
Мій Ромчик дуже хороша людина. Він добрий, роботящий його цінують на роботі, але всі ці якості враз зникають, якщо він заливає за комір. Тоді Ромко десь зникає і з’являється чужа і геть незнайома мені людина. Я не раз у сусідки ночувала, адже додому повертатись було лячно. Ще поки сама то воно легше і на лаві можна було під під’їздом перечекати, а от коли у мене Дашуня з’явилась, то стало непереливки.
Наступного ж дня Ромчик кається дуже. Видно що йому неймовірно шкода. Після такого “концерту” може добрий тиждень, або й більше про те, аби залити за комір, навіть і не згадувати. Тоді ми живемо дуже добре і мені, навіть заздрять, адже ж Ромчик меблі робить і заробляє дуже гарно. Проте, коли він знову, хоч трішки пригубить, то знову починається те ж саме.
Так от. Уже з пів року як мій Ромка просить подарувати йому сина. Говорить, що з появою спадкоємця, обов’язково зміниться, адже стане прикладом для свого сина, а отже повинен буде відповідати високим стандартам слова “тато”. Зараз, за його словами він розслаблений і спокійний, адже дівчатка завжди лиш “мамині доці”, а от з появою сина у ньому щось вимкнеться і він навіть не погляне у сторону оковитої.
Я Ромку дуже люблю і вірю в те, що він говорить Воно й справді, доня біля мене постійно, а от сини то ж інша справа зовсім. Зваживши усі за і проти я заради миру в родині і ромки погодилась. Радісні ми пішли до мами моєї. Вирішили їй про плани наші розповісти, поділитись нашою радістю. Як виявилось, дуже даремно.
Ох! Чого тільки мама моя не наговорила мені і Ромчику. Мені так прикро стало, так соромно перед Ромкою за її слова. Вона ж каже, що такі як мій чоловік не змінюються а мені сказала, що якщо я на таке зважусь, то більше їй не донька.
Тепер щодня дзвонить, просить не робити задуманого. Мовляв, я з Дашою бігаю по сусідах, а як з двома буду?
Але чого я маю бігати з двома дітьми? Що за маячня така? Ромчик же пообіцяв, що обов’язково зміниться, так про що може бути мова?
Невже рідна мама не бажає щастя своїй дитині?
Ліза К.
09,03,20223
Головна картинка ілюстративна.
