fbpx
Історії з життя
Мені набридло терпіти наїзди дружини, і я почав огризатися. На це вона реагувала зовсім неадекватно. А потім заявила, що подала на розлучення і хоче, щоб я виселився зі спільного житла. Це мене неймовірно зачепило!

Не скажу, що ми з дружиною сварилися. Просто життя перетворилося на безперервну рутину. Діток в шлюбі ми так і не нажили. Трикімнатну квартиру обставили.

Дружина говорила, що треба більше заробляти. А я тримався улюбленої роботи. Справа в тому, що досить давно відкрив рибальський магазин. Мені подобалося, що з часом він перетворився на справжній клуб. До мене з’їжджалися захоплені люди з усього міста і навіть з інших населених пунктів. Ми разом організовували змагання. Та й просто рибалили. Дохід був стабільний, але не величезний.

Але, найгірше було те, що часом повертатися додому не хотілося. І не тому, що були проблеми. Просто, не грів якось дім. Приходив за звичкою, чи що. Але, поставити жирну крапку в стосунках навіть думки не було. Здавалося, що створювати щось нове вже пізно.

Все змінив випадок. Недалеко від мого магазину з’явилися конкуренти зі схожим товаром. Вони поставили дуже низьку ціну. І оборот дійсно впав. Мені було відверто неприємно, коли ті, хто приходив радитися і питати за новинку, а потім йшли купувати цю ж новинку у сусідів, тому що там дешевше. Вдома ставало ще гірше. Дружина знала про все. Але, замість того, щоб підтримати мене, раз по раз розпочинала суперечки, що дохід різко знизився. Я не міг зрозуміти її. Нам вистачало не те що поїсти, але ще і відкласти.

Мені набридло терпіти її наїзди, і я почав огризатися. На це вона реагувала зовсім неадекватно. А потім заявила, що подала на розлучення і хоче, щоб я виселився зі спільного житла. Це мене неймовірно зачепило! Я звернувся до друга-юриста, і він переглянув всі документи. Виявилося, що мої права такі ж, як у неї. І, не дивлячись на її невдоволення, квартиру ми розміняли.

Розлучення і переїзд далися мені дуже нелегко. Розумів, що тепер я зовсім один. Дбати нема про кого. Риболовля та робота не радували мене так, як раніше.

Одного разу серед ночі мене розбудив дзвінок у двері. У сусідки збоку потоп і вона не могла впоратися з потоком води. Підставила відро, побігла кликати на допомогу. Воду я швидко зрозумів де перекрити, адже планування квартир у нас однакове. Допоміг їй витерти те, що пролилося повз. Просто один шланг продірявився, і як тільки відкрутили кран, з нього вийшов фонтан. У мене був запасний, так що мені не склало труднощів виправити неполадку.

Сусідка, до речі її звати Ніна, була дуже вдячна і хотіла мені заплатити. Але, я не пам’ятав скільки коштує ця деталь, та й за роботу нічого не хотів брати. У неї дуже смачно пахло випічкою, а мені вже пора було збиратися. Тому, я нахабно сказав, що був би радий домашньому сніданку.

Ніна навіть була цьому рада. За чаєм пояснив, що пережив розлучення і тепер один. Сусідка виявилася вдовою. Чоловіка не стало. Дорослий син одружився і поїхав з родиною в інше місто по робочому контракту. Їй було самотньо, і вона навіть подумувала продати все і їхати за сином. Але, її зупиняв факт, що його контракт мав певний термін. Тому подальші перспективи були невідомі. Якось в розмові він навіть обмовився, що, можливо, буде пробувати поїхати за кордон. Тому попросив поки маму не поспішати і просто приїжджати в гості. Але, Ніні було незручно надовго залишатися в їх орендованому прихистку. Адже місця у них було небагато. Та й невістка відчувала певний дискомфорт від її присутності.

Навіть якось непомітно ми почали дуже тісно спілкуватися. Ніна допомогла мені нарешті до кінця розпакувати речі і навести порядок в моїй «холостяцьким барлозі». А потім сталося найдивніше, чого навіть не очікував. На 8 березня я прийшов з подарунком і пляшкою. Вечеря пройшла дуже добре. Ніна показувала фотографії, які надіслали її рідні. Я сидів поруч і зрозумів, що хочу провести з нею не тільки цей вечір, але і ніч. Не думав, що може бути так добре, адже з дружиною у нас давно не було нічого схожого.

Напевно, це звучить смішно, але я реально закохався, як в молодості. Хочеться летіти додому, як на крилах. Тому що ввечері знову побачу Ніну. Балкони наших квартир знаходиться поруч. Тому я запропонував з’єднати їх і зробити додатковий прохід, щоб не доводилося ходити один до одного в обхід.

Але це ще не все. Ніна трохи підробляє в одній фірмі з виготовлення рекламних буклетів і візиток. У них невеликий, але дружний колектив. В основному, всі молоді люди. А ось керівник – давній приятель її покійного чоловіка, який дає їй нескладну роботу. Вона запитала поради у своїх хлопців, і вони запропонували мені дуже оригінальну рекламу, поширенням якої так само зайнялася моя дорога жінка. Не знаю, що допомогло більше: барвисті буклети чи те, що конкурентам вже стало неможливим працювати собі в збиток (і вони потроху підняли ціну). Клієнтів і продажів стало помітно більше. Але, не це мене радує.

Нещодавно зустрів кузена колишньої дружини. Він аж очі витріщив, коли мене побачив. Каже, що я помолодшав років на десять, навіть хода змінилася. Ще б пак, все завдяки моїй Ніночці. Ця жінка робить мене кращим. Причому як зовні, так і внутрішньо. Ось подумую запропонувати їй стати моєю законною дружиною. Ніколи не пізно будувати стосунки, це я переконався на власному прикладі.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook