Проєкт «Герої свободи» розповідає історію 29-річний Олексія Васильєва, який народився в Улан-Уде, столиці республіки Бурятія в росії. З 2009-го живе в Івано-Франківську, навчався Прикарпатському університеті, а зараз служить у бригаді Збройних сил, яка з перших днів вторгнення – на передовій.
Олексій розповідає, що в Україну приїхав у 16 років з глибинки росії, де не бачив перспектив для себе.
“Я з глибинки, не бачив там перспектив. А після нападу росії на Грузію у 2008-му усвідомив: це не та країна, де я хочу жити”.
Переїхав на Прикарпаття до дядька Андрія Васильєва, українського письменника, який пише під псевдонімом Дорж Бату, а нині живе у США та працює інженером у НАСА.
Українську мову вивчив за рік, бо впевнений, що мову треба поважати.
“Мав велике бажання і за рік опанував. Ще 5 років удосконалював у вузі. Спокійно можу вимовити і паляниця, й Укрзалізниця, і молодиці. Я вважаю так: якщо держава називається Україна, ти повинен спілкуватися її мовою і поважати”.
Олексій здобув фах актора драми і кіно, закінчивши Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Інститут мистецтв. Вся його родина живе мистецтвом і музикою.
“З дитинства жив серед музики: дід – віолончеліст, прадід Жигжит Батуєв був відомим у Бурятії композитором, бабця грала на фортепіано та викладала сольфеджіо у музичному коледжі”.
12 років Васильєв працював ді-джеєм, ремонтував техніку в сервісі Apple, а З листопада 2020-го всупив до лав ЗСУ.
“Мені не соромно сказати, що я – бурят-монгол. Але соромно, прикро і бoляче за те, що ці манкуpти накоїли в Україні. Я проникся цією країною, здається, що я тут народився, мені тут добре”.
На жаль, рідні не підтримують Олексія.
“З матір’ю, на жаль, ми опинились по різні сторони. Вона не поділяє мої погляди і прагнення. У 2014 році я перестав контактувати з усіма, хто підтримує війну з Україною”.
Про війну Олексій говорить, як про роботу – має завдання захистити Україну і вижити. У Олексія й далі плани пов’язані з військом попри тpавму.
“Місяць був на реабілітації у Східниці. Відновлення триває і досі, бо була серйозна тpавма. Мій батальйон після 10 днів відпочинку висунувся в одну із найгарячіших точок – на Сході. Я ж у Збройних силах скоро матиму інші завдання, готуюсь до переводу у навчальний полк на посаду інструктора. Частково це пов’язано зі станом здоров’я. Частково – через особисті справи. Дізнався, що не маю підстав для набуття громадянства України. Це болюча тема”.
Фото: ФБ Олексій Васильєв.
08/27/2022
