Мій чоловік має одну дуже неприємну рису – постійно наголошує на своїй зверхності. Він постійно нагадує мені, що нашу машину придбав він за власні зароблені за кордоном кошти. Тобто вона належить тільки йому. І кожну свою покупку, най то будуть сірники, чи кавомашинка він нарікає “моє”

Мій чоловік має одну дуже неприємну рису – постійно наголошує на своїй зверхності. Він постійно нагадує мені, що нашу машину придбав він за власні зароблені за кордоном кошти. Тобто вона належить тільки йому. І кожну свою покупку, най то будуть сірники, чи кавомашинка він нарікає “моє”.

Коли ж я виморилась чути ось це постійне: “А машина моя”, то нагадала, що квартира у якій ми живемо належить мені. так він три дня не балакав мовляв:

— Ти мені житлом вирішила дорікати?

Навіщо така дивна реакція? Він же мене вічно дорікає своєю машиною, чому я цього зробити не можу? У шлюбі ми лише два роки. У мене на момент узаконення стосунків вже була своя квартира, а в нього — лиш машина. Все-таки був уже якийсь фундамент, тож можна було спокійно жити і рухатися далі, не розбираючись, де чиї пожитки. Виявляється, так думала лише я.

Автомобілем чоловіка ми користувалися обоє, так як у мене теж були права. Коли я була при надії, мене дуже рятувала його машина, адже треба було мотатися на інший кінець міста. Візити до лікаря мені призначали часто, а громадським транспортом було довго і не надто зручно їздити.

А потім чоловіка мов перемкнула. “Моя машина”, “як ти могла узяти без дозволу мою машину”, “А що ти маєш, а от у мене є машина”.

Вона мені вже снилась та машина. В супі і борщі плавала. Коли з’явився син, я часто користувалася таксі, щоб не псувати собі настрій. Якщо малюк залишався з чоловіком чи мамою, взагалі користувалася громадським транспортом. Однак чоловік все одно кілька разів промовив фразу про його машину.

Ну а місяць тому у нас стався величезний розлад у родині і я розумію, що ми навряд зможемо втримати нашу сім’ю “на плаву”.

Одного дня чоловік сів купувати квитки для своєї мами. Я злегка здивувався адже їхати вона зібралась до нас, а ми з нею не розмовляли з першої ж зустрічі на якій вона мене виставила за двері.

Чоловіка я запитала а де мама його жити збирається, адже тут вона точно не зупиниться.

— Зупиниться, я так сказав. – мовив чоловік і натиснув кнопку “придбати” у додатку Приватбанку.

Зрештою, я не дозволила його мамі жити у нас, вона винаймає квартиру у нашому місті. Чоловік же ходить насуплений і все частіше залишається у мами, адже я його житлом дорікнула.

Бачу, що шлюб мій летить шкереберть. Чоловік усе частіше почав говорити слова “твоє, моє”. ніяк не можу зрозуміти, чому так усе?

Може це я не права і нам потрібен роздільний бюджет і чіткий список хто і за що платить?

Але ж що оо за родина? А якщо хтось занедужає, у борг одне в одного брати, чи як?

05,12,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.

You cannot copy content of this page