Нашій доньці вже 17 років. З самого її дитинства вона для мене була рідною і найдорожчою дівчинкою на світі. У мене самої не може бути дітей, тому ця дитина став для мене порятунком.
З її татом я познайомилася, коли дівчинці було чотири рочки. Вона довго не підпускала мене до себе. Її мами не стало, коли їхала з відрядження. Але там така заплутана історія, що мій чоловік упевнений на всі сто відсотків у тому, що дружина йому вірною не була. Може так і не можна говорити, але цей факт трохи пом’якшив його втрату, і він зміг незабаром побудувати нові стосунки зі мною. Що не могло не радувати мене.
Наші стосунки розвивалися із завидною швидкістю. Через кілька місяців після знайомства ми розписалися, і стали однією сім’єю. З донькою я змогла налагодити контакт через деякий час, і наше життя поплило дуже налагоджено.
Сім’я у нас завжди була дуже дружною і згуртованою. Дівчинку я сприймала тільки як рідну, тому і від неї завжди йшло тепло і розуміння в мій бік. Що, знову ж таки, не могло не радувати мене. Непомітно пройшли шкільні роки дитини і вона самостійно вступила до університету. Її успіхи в навчанні дають надію на хороші перспективи у майбутньому.
Але недавно у нас трапився, перший в нашому житті, серйозний конфлікт. Всьому виною її закоханість в хлопця, у якого зовсім інші погляди на життя і навчання. Спочатку все було більш-менш нешкідливо. Вечірні прогулянки допізна, яскравий макіяж і короткі спідниці (занадто короткі). Але, поки це не впливало на якість навчання, ми з чоловіком сильно її не чіпали. Самі колись були молодими, і наші захоплення не завжди влаштовували наших батьків. Але ми це спокійно переросли, і все стало як треба. На цей же результат сподівалися і у випадку з нашою донькою.
Але, в один прекрасний вечір, коли нічого не віщувало неприємностей, донька повернулася з університету і заявила, що збирається кинути навчання. Сказати, що ми були дуже здивовані від такого повороту подій, нічого не сказати! Такого ми ніяк не могли очікувати. Тепер нам стало зрозуміло, що вплив цього юнака на нашу дівчинку дуже великий, і пора вже нам втручатися в їхні стосунки, поки не стало зовсім пізно.
Спокійні розмови з нею ні до чого не привели. Нам довелося діяти силою. Спочатку забороняли гуляти вечорами, а після довелося заборонити взагалі зустрічатися з цим хлопцем. Але, так як, все це озвучувала я, як мама, то і весь потік негативної енергії від доньки пішов на мене. Мені довелося вислухати, яка я безсердечна, зла і взагалі, абсолютно стороння жінка в її житті. Після цього вона розвернулася і пішла в свою кімнату.
Після цього інциденту моя душа ніяк не може заспокоїтися. Я все віддала цій дитинці, щоб вона ніколи не почувалася чужою зі мною. А в підсумку виходить все марно. Так чи що?! Як не дати доньці зіпсувати своє життя?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
