fbpx

Моя колежанка відмовилася від дитини, тому що відкладала гроші на айфон

Ми дружили з Анею з дитячого садка, разом сиділи за шкільною партою, ділилися секретами та порадами, почувалися рідними сестрами, поки одного разу я не почула її голос у слухавці: “Іду на процедуру, ми розлучилися”.

До слова, з Вітею вона познайомилася майже два роки тому. Нормальний хлопець, вихований, зі звичайної сім’ї. Вони спочатку просто спілкувалися кілька місяців, а потім поїхати разом у відпустку і повернулися вже парою. Я дивилася на них і раділа, думала, що весілля справляти будемо скоро, адже нам уже було по 25. Я вже два роки як була заміжня, тішилася маленькою донечкою. Аня, до речі, була хрещеною мамою.

І ось одного разу за келихом Аня поскаржилася мені, що намагається стати матір’ю, але не виходить. «Ви що, вже плануєте?» – для мене ця новина була як грім серед ясного неба, адже у Ані в паспорті не стояло штампа ні про шлюб, ні про прописку в даному місті. Вона мені відповіла, що вже давно хоче дитину, але все ніяк не виходить. Її сльози на моїй кухні були вже не перший раз, але з такої причини я від неї не очікувала. Я порадила їй хорошого спеціаліста, який вів мене вже багато років, а сама подумала грішним ділом, а чи знає про все це Вітя. Але засмучувати її своїми моралями мені не хотілося.

І ось – заповітні дві смужки!

І перше, що вона мені сказала, коли подзвонила: “Іду на процедуру, ми розлучилися”. Спочатку я не зрозуміла про що вона, а коли до мене дійшло, то я просто слова вимовити не могла. Потім я намагалася її переконати, говорила, що у неї своя квартира, і нехай в іншому місті, спеціальність є, родичі, я, врешті-решт. А якщо він пішов і хай іде!

Але вона сказала, що ніякому іншому чоловікові з дитиною потрібна не буде. І взагалі вона збирала гроші на айфон, але витратила їх, тому що була впевнена, що телефон їй подарує Вітя в честь звістки про майбутнього спадкоємця. А він взяв і пішов. Мовчки закрив двері, коли побачив смугастий тест. І тепер на телефон їй потрібно знову збирати самій, а тут ще й витрати на дитину. То вона точно не впорається!

Я говорила їй, що готова допомагати грошима, готова купити цей айфон їй на хрещення дитини, щоб вона могла фотографувати свою крихітку і ділитися з усіма чудовими світлинами. Я була готова взяти її до себе на час деякий час, навіть на всі дев’ять місяців, допомагати їй з дитиною, але переконати не змогла.

Більше я її не бачила. І мені дуже гірко, що лише через стільки років я дізналася, що у нас такі різні цінності в житті. І ще дуже засмучує, що у моєї донечки більше немає хрещеною матері, бо змісту підтримувати зв’язок з нею я абсолютно не бачу.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page