Моя свекруха продає маринований часничок на одному зі столичних ринків. До нас навіть додому за ним приїжджають. Ось рецепт, а головне – готовий уже через 14 днів.
СКЛАДОВІ
- часник 2 кг.
- Буряк 300 г.
- кріп 100 г.
- вода 2 л.
- оцет 200 мл.
- сіль 2 столові ложки.
- гвоздика за смаком.
Готуємо:
Молодий часник потрібного вам розміру (від середнього до великого), ретельно вимити і зрізати корінці. Ще раз промити і обдати окропом (можна в друшляку, можна – в банці, але в окропі його НЕ тримати – залили, порахували до 7 і злили воду).
Ретельно вимити банки (з содою), можна їх НЕ стерилізувати !!! Краще брати банки 1, 1,5 і 2 л.
Ретельно помити зелень і буряк. Зелень скласти в банку, де буде «світлий» часник, буряк почистити, нарізати соломкою і скласти в банку, де буде червоний часник.
Щільно укласти в банки головки з часником (як можна щільніше). Гвоздика кладеться в банку з червоним часником.
Поставити кип’ятити воду з сіллю. Коли вода закипить, додати в розсіл оцет і дати покипіти 5-7 хвилин. На кожен 1 л води доводиться 1 столова ложка солі (без верху) і 100 г 9% -ого оцту.
Залити банки розсолом, коли бульбашки повітря (10-15 хвилин) вийдуть, долити розсіл, якщо його кількість зменшилася.
Закрити банки капроновими кришками. Дати їм повністю охолонути і поставити в льох або холодильник. Через 14 днів часник готовий.
Смачного!
Популярні статті
- Ой, діти, діти! Я п’ятьох виховав, на ноги поставив, а ви одного батька прогодувати не хочете
- 5 квітня вшановується пам’ять святого Нікона: що не можна робити в цей день
- Ми з Тарасом обговорили все і вирішили, що нам обом потрібне весілля. Так, хай мені і за 35 але я хочу білу сукню і вельйон, а ще перший танок молодят і оте хвилювання неймовірного під час вінчання. Однак, мама моя виступила категорично проти нашої ідеї. Каже, що я узагалі не повинна виходити за Тараса заміж удруге. А тут ще й весілля робити
- Двері відчинив незнайомий чоловік, а за його спиною стояла сяюча Тетяна Павлівна і … тримала на руках немовля. Ось така золота у мене свекруха!
- Коли ми нарешті переїхали, свекруха попросила у сина запасний ключ, і коли я приходила додому, частенько заставала “маму” за обходом нашої квартири. Тут знову їй все не подобалося і вона через кожне речення нарікала, як же її синочку не пощастило. Коли з’явився наш син, вона почала приходити з першими півнями і вичитувати мене, що я не годую дитину за розкладом, що я не так прасую пелюшки, намагалася нагодувати місячного сина манною кашею