Мій перший зять дуже дорога для мене людина. Він дуже допоміг мені одного разу, сплативши моє лікування. Без його участі я не змогла б зараз ходити, а була б лежачою. Та й сам по собі він людина приємна і добра.
Моя донька прожила з ним десять років, як за кам’яною стіною. Ось тільки дітей у них так і не було. Вони і лікувалися, і їздили на обстеження за кордон. Але лікарі так і не змогли пояснити, чому у них не виходить. Всі їхні спроби виявилися марними, і в результаті діти розлучилися.
Спочатку не було зрозуміло, що ж насправді стало причиною їх розриву. Але коли донька через місяць познайомила мене зі своїм новим залицяльником, для мене все стало зрозуміло. Ось тільки з першим зятем я стосунки підтримую досі. І надалі не збираюся їх припиняти. Він мені як син. Я від нього бачила і бачу більше турботи, ніж від рідної доньки. Ні, вона у мене дуже хороша, просто зять «бачить» набагато більше, ніж всі навколишні. Він відразу помічає якісь зміни в людині, і починає тоді дізнаватися їх причину.
Після знайомства з новим зятем я відразу помітила разючу відмінність між ними. Цей був значно молодший за першого, та і такої дбайливості у нього теж не було. Я б сказала, що у нього взагалі немає розуміння того, що комусь може знадобитися допомога. Зате він відразу помічає, де може отримати свою вигоду і як цим можна скористатися.
Але моя дочка поруч з ним виглядає щасливою. Для мене це все ж найголовніший аргумент. В житті всяке буває. Головне, щоб люди вміли розлучатися, навіть якщо вони цього не хочуть. Стосунки з колишнім чоловіком донька відразу повністю розірвала. На нього не можна було дивитися з пів року. Він дуже сильно переживав цей розрив. Для мене це теж стало дуже близьким. Цей період ми з зятем переживали разом. Він частенько приходив до мене в гості, по-старому, і ми довго розмовляли на кухні вечорами.
Але таке моє спілкування з колишнім чоловіком доньки не влаштовувало мого теперішнього зятя. Але мені він цього відкрито сказати не міг, так як зрозумів, що я йому не подруга. Я просто терпіти не можу торгашів, які навіть в особистих стосунках допускають момент торгівлі. Для мене це неприйнятно. Тому він вирішив капати на мозок доньці, щоб вона, в свою чергу, капала мені на рахунок припинення спілкування з моїм улюбленим зятем. Але ми друзів не зраджуємо, тому відсіч вони отримали негайно.
Так вони вирішили мені, так би мовити, помститися. Кілька тижнів вони мали нахабство взагалі мені не дзвонити і не приходити в гості. Ну нехай, я могла цього очікувати від другого зятя, але від дочки я такого чекати не могла навіть в страшному сні. Але що є, то і є.
На моє мовчання у відповідь дочка, в результаті розсердилася. Звинуватила мене в тому, що мені дорожчий її колишній, ніж вона сама. Від цих слів мені на душі стало дуже неприємно. І це при тому, що весь цей час, поки вони оголошували мені бойкот, мій улюблений зять провідував мене мало не щодня. І хто після цього кого на кого проміняв ?! Ось і що з ними тепер робити?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
