fbpx

Може мій ччоловік і правий, що так вчинив, але у мене душа не на місці. Це ж наш єдиний син. Хоча далі жити так, як ми жили сил ні в кого уже не було

З чоловіком живемо разом вже цілих 20 років, за цей період ми побудували власний будинок, купили машину і навіть мали деякі фінанси. Наше життя проходило б спокійно і без сцен, якби б не наш син Кирило.

Почалося все років 9-10 тому, коли син перейшов у старші класи. Тоді Кирило вперше спробувати втекти з уроків з однокласниками, нас відразу викликали до директора і провели бесіду. Через місяць син поціли м’ячем у вікно в школі, ще через три зламав дверну ручку. За його витівки нам постійно доводилося платити. Як ми тільки не намагалися перевиховати сина. Все дарма, Кирило ріс дуже неслухняною дитиною.

Коли синові виповнилося 13 років, він почав прогулювати школу, гуляти невідомо де і невідомо з ким. Я завжди переживала за нього, не хотіла, щоб той потрапив в нехорошу компанію. Олег (мій чоловік) теж бу не в собі, батьківські настанови не допомагали у вихованні Кирила.

У 14 років наш хлопчик взяв покататися батьківську машину і ледь живим залишився. Ремонт обійшовся в кругленьку суму, Кирило не виходив тиждень з дому. Не минуло й місяця після пригоди з машиною, як син уже в чергову історію влип. Там ми теж ледь ради дали.

Олег постійно говорив, що з сином не те, що грошей скоро не буде, а хоч би в борги не влізти. Після цієї події Кирило став розсудливим і цілих півроку нікуди не вплутуватися. Спочатку ми навіть зраділи, що син подорослішав і взявся за голову. У родині почалося спокійне і тихе життя.

Незабаром до нас прийшли спільні знайомі і розповіли, що наш син знову щось вкоїв. Виявилось, що вдень він у нас увесь таки зразковий, а вночі через вікно і до друзів.

Чоловік не витримав і просто вказав сину на двері. Я ледь не зомліла, адже сину лиш 16 років. Але ж змовчала, бо це розмова двох чоловіків була.

А я тепер ночами не сплю. Знаю, що мій хлопчик зупинився у друга, живе у нього. Але душа не на місці від розлуки з сином. Незважаючи на те, що Кирило постійно влаштовує нам веселе життя, він наша єдина дитина. Я намагалася поговорити з чоловіком, чекала поки він заспокоїться і передумає. Але він непохитний. Не знаю, чи правильно вчинив чоловік, що тепер буде з Кирилом? Як не дати синові пуститись берега?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page