fbpx

Ми коли не приїжджали і питали в неї, як їй живеться, вона посміхалася, говорила, що все чудово. Ми ніби як і вірили, але не полишало нас якесь не надто добре почуття. От ніби постановка а не життя хороше. Надто бабуся посміхалась часто, надто тітонька доброю до неї була

Моя мама і її брат — єдині діти в сім’ї. Коли бабусі, їхній мамі, було 75 років, то мій дядько вирішив з дружиною забрати бабусю жити у свій будинок. Якщо чесно, то ми з мамою були вельми здивовані. Наскільки ми знали дядька та її дружину, такий прояв доброти не був для них властивий. Я пам’ятаю, скільки б ми не зустрічалися сім’ями, у них мова лише гроші, та й нічого більше. Дядько раз у раз питав, хто скільки заробляє, що купує. Такі питання були настільки частими, що ми вже й не дивували.

Бабуся взагалі не хотіла жити у дядька. Все ж таки там невістка, у неї свої порядки, але в результаті погодилася. Здоров’я стало її підводити. Там вона прожила рік. Ми коли не приїжджали і питали в неї, як їй живеться, вона посміхалася, говорила, що все чудово. Ми ніби як і вірили, але не полишало нас якесь не надто добре почуття. От ніби постановка а не життя хороше. Надто бабуся посміхалась часто, надто тітонька доброю до неї була.

А одного разу ми приїхали без попередження. Їхали ми геть не до них, але було по дорозі і час був – заскочили бабуню провідати. Тітоньки з дядьком вдома не було. Тільки-но бабуся нас побачила у дверях, так одразу в сльози і проситись додому.

— Не можу я тут і край. Не моє все. Ні тобі вареників приготувати, ні встати вночі. Сиди бабо сиднем і не руш нічого. Як є заберіть мене і все.

Ми бабусю тоді забрали з собою. А через кілька годин телефонує дядько і слів не добирає. Він вирішив, що ми забрали бабусю, бо дізнались вартість хати в селі. Як виявилось, ділянки у бабусиному селі підскочили в ціні добряче. Ось звідки росли “ноги” дядькової доброти і синівської любові.

Бабусі зараз 90. Вона і досі чапає біля своїх курочок і квітничка. Ми їздимо настільки часто, наскільки дозволяє нам час. Дядько бабусю теж постійно відвідує, але якось дивно. Заходить до всіх сусідів щоразу і розповідає скільки він матері привіз і що зробив по господарству.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page