Ми приїхали досить таки пізно і коли спробували потрапити в квартиру то не змогли – ключ не підійшов. Ми й так і так, але нічого не вдалось. Набрали маму чоловіка, мовляв, впустіть нас, але замість неї трубку взяла геть інша людина.
Ми з чоловіком ще до весілля почали жити у свекрухи. Вона нас сама запросила і начебто всіх усе влаштовувало. Зранку нас очікувала смачна вечеря, а в домі завжди було чисто і прибрано. Свекруха нас не інакше як “діточками” називала і нам усім жилось дуже добре і дружно.
І ось, перед самим нашим весіллям ми поїхали відпочивати в іншу країну. На поїздку ми збирали кілька місяців, ні копійки з зарплатні не витрачали, тому нікому нічого винні не були.
От тільки коли повернулися, то не змогли потрапити до квартири. Замок було змінено, а ключі не підійшли. Мій чоловік почав дзвонити своїй мамі, хотів розібратися, в чому річ і чому вона не попередила про те, що змінила замок. Її телефон узяла геть інша юдина.
Гордим тоном сестра чоловіка сказала про те, що ми давно живемо за рахунок матері і настав час це припиняти. Вона ще довго розповідала наскільки ми були не праві і що їй маму шкода, а потім просто повідомила про те, що в квартиру ми більше не потрапимо, а свої речі можна забрати у сусіда знизу.
Чесно, ми повірити в це не могли. Якщо вона хоче нас позбутися, то краще б особисто сказала і заздалегідь, ми знімну квартиру хорошу знайшли б і переїхали. А тут ми повернулися стомлені від дороги, без сил, голодні і такий сюрприз.
При цьому зі свекрухою ми завжди добре ладнали, вона була нам рада, у нас жодної неприємної ситуації ніколи не було. Ображатися навіть нема за що. Але найприкріше це те, що ми з чоловіком власним коштом зробили ремонт у своїй кімнаті і навіть меблі замовили нові до себе, адже скоро у нас мав малюк з’явитись. Ось так з нами вчинила свекруха.
Минуло п’ять років. Ми зараз живемо у моїх батьків. Тато і мама нам віддали половину свого будинку в столиці. не розкішні апартаменти, але маємо три кімнати, прибудували собі ще веранду і вбиральню зробили. Сину п’ятий рік пішов.
І ось, зараз, про нас свекруха згадала. Бачте, пані хоче онука побачити, і у нашому житті приймати участь. От так так! Згадала?
Звісно, я не дозволяю їй навіть наближатись до нас. Колись вона дуже негідно вчинила і прощення за таке немає.
Хіба ж ні?
17,06,2023
Головна картинка ілюстративна.
