fbpx
Історії з життя
Ми стали батьками чудового хлопчика. Чоловік був гордий, що у нього є син. Але коли малюкові виповнився рік, я помітила, що наша дитина зовсім не схожа на чоловіка

Я дійшла до того стану, що навіть міркувати нормально не можу. Не знаю з ким поговорити і у кого попросити допомоги. Можливо, виливши свою душу мені стане легше. Буду рада будь-якій пораді чи просто словам підтримки. Тільки не судіть, і не судимі будете.

Вся справа в тому, що я не впевнена, що мій коханий чоловік є батьком моєї дитини. Ось так одна помилка може перекреслити життя багатьом людям і поставити під сумнів моє особисте щастя. Але про все по порядку.

Я зі своїм майбутнім чоловіком вперше зустрілася влітку на пляжі. Це було кохання з першого погляду, немов у цих мелодраматичних фільмах. Через три місяці ми вже жили разом, а через півроку мій хлопець зробив мені пропозицію. Все було чудово: приготування до весілля і сама церемонія одруження. Ми були дуже щасливими. Наші батьки говорили, що ми створені одне для одного.

Я і коханий вирішили, що готові до нового розвитку наших стосунків як батьків малюка. І ось ми обстежувалися і взялися реалізовувати свою мрію. Тільки ось прийшла річниця нашого весілля, а я ще не змогла потішити чоловіка новиною про майбутнє батьківство. Потім друга і третя… У нас нічого не получалося. Мій чоловік втомився від графіків і моїх постійних переживань після чергового негативного результату.

Перед новим роком ми в офісі відзначали колективом майбутнє свято. Я трохи перебрала і зробила найбільшу помилку в своєму житті. Як це відбулося, я не знаю. Це був мій колега, який з нового року звільнився, і я його відтоді не бачила. Але коли через три тижні я дізналася, що впри надії, то навіть не згадала про цю помилку. Ми з чоловіком були на сьомому небі від щастя.

Ми стали батьками чудового хлопчика. Чоловік був гордий, що у нього є син. Але коли малюкові виповнився рік, я помітила, що наша дитина зовсім не схожа на чоловіка. Михайло зі світлим волоссям і блакитноокий, а син має якісь каро-зелені очі і темне волосся. Я себе заспокоїла, що, напевно, він від мене успадкував темне волосся і карі очі. Але з кожним днем ​​я накручувала себе. Адже мій колишній колега мав такі ж риси.

Сьогодні мій неспокій досяг піку. Я можу годину стежити за сином і думати, на кого він схожий. Я втрачаю зв’язок з реальністю. Що мені робити? В ідеалі було б добре зробити перевірку, але це дорого і я дуже боюся його результатів. Господи допоможи мені пройти ці випробування. Допоможіть порадою. Дякую всім, що вислухали і буду вдячна за слушну пораду. Тільки давайте без засуджень, я сама себе осуджую вже.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook