— Яка любов, Таня. Ми з тобою немолоді люди, живемо пристойно, заможно. Он, все є, повний холодильник. І я не п’ю.
Микола встромляв їй своє «не п’ю» в черговий раз і з нагоди. Цього разу він знову поїхав з ринку, тому що Таня не встигла повернутися з покупками до машини. Їй завжди відводився певний час на шопінг і, звісивши до землі руки з багатокілограмовими сумками із їжею вона щосили бігла до машини, тому що точно знала, запізниться, Миколка поїде. І тоді їй доведеться добиратися на двох автобусах. А коли вона повернеться, чоловік їй ще й буде довго вимовляти за запізнення і недбалість. І забере нову помаду, яку він дозволив їй купити за хорошу поведінку і виставить її на продаж.
Таня дивилась на свого “ідеального” чоловіка і хотіла вити. Нещодавно подруга в розмові відверто позаздрила їй, адже її чоловік і грошей не дає і руки при собі не тримає. А у Тані все є: машина, дача, власна квартира і ідеальний чоловік.
А цей чоловік дає їй на харчування в місяць рівно тридцять відсотків своєї зарплатні і ще рівно половину за комуналку. От чесно, геть копійки висипає на стіл. Те, що він їсть втричі більше і душ приймає двічі на день, не враховується. Він може годинами вичитувати Таню за вогкий рушник на кухні, а ще полюбляє ходити з білою ганчіркою по кутках після того, як Таня прибере в будинку.
Сьогодні Таня ніби вперше поглянула на своє життя. Он Нінка учора жалілась на свого невірного чоловіка, а сьогодні з ним обійнявшись полетіла на моря. Дашка, взагалі тягне на собі всю родину, зате її Васько дарує їй квіти готує вечерю і займається дітьми, доки та працює за двох.
Ніні дзвонить і запитує, що їй робити. Можливо день у неї сьогодні поганий і вона не бачить в своєму коханому чоловікові хорошого. Адже прожила ж вона з ним двадцять років? Щось же було? А я не знаю, що їй і порадити. Адже і справді все є, просто такий він у неї “ідеальний”.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
