fbpx

«На четвертий день ввечері кажу: Боже, дай мені, будь ласка, водички» – чудо порятунку військового ЗСУ

Його звати Олександр, позивний “Прапор”, і він воював вже на сході України у 2015 році. Після повномасштабного вторгнення не вагаючись став до лав ЗСУ. Свою історію він розповів Суспільному в госпіталі на Дніпропетровщині.

Загарбники обстріляли їхні позиції і поранили побратима. Щоб його врятувати, довелося нести 3 кілометри до евакуаційної машини. Він йшов першим і не побачив «лєпєсток».

“Вже протягли більше ніж півдороги, за три кілометри треба було тягнути, по оцим всім, туди-сюди петляєш… Я в розвідці, не побачив “Лепесток” і наступив п’ятою”, – розказує боєць.

Повернутися до побратимів не зміг, бо почався черговий обстріл – отак пролежав в ямі без води, їжі та ліків чотири дні. Він вже втратив віру в порятунок і почав молитися.

“На четвертий день ввечері кажу: Боже, дай мені, будь ласка, водички і пару цигаpок. І вранці, тільки сонце вставало, вилазить місцевий житель. Я кажу: піди до моїх, скажи. Ні, я боюся. А через годину привів пацанів з іншого підрозділу, ближче до місця евакуації”, – каже він.

Олександр тепер вірить, що стане на ноги та повернеться до війська вже оператором дронів.

Фото: скрін з відео. 09/04/2022

You cannot copy content of this page