fbpx
Без категорії
На душі – зле. Ні, ще гірше. Плакати – зась. Не тому, що «залізна леді» чи створена з іншого вогнетривкого, антикорозійного матеріалу. Просто, від сліз набрякають повіки, а під очима – мішки-синці. Для жінки такий чарівний «макіяж» не бажаний.

На душі – зле. Ні, ще гірше. Плакати – зась. Не тому, що «залізна леді» чи створена з іншого вогнетривкого, антикорозійного матеріалу. Просто, від сліз набрякають повіки, а під очима – мішки-синці. Для жінки такий чарівний «макіяж» не бажаний.

Щоправда, жіночі сльози творять дива. Одна з моїх знайомих «все дістає» завдяки сльозам. Особливо, коли треба в чоловіка випросити «якусь копійку» на дрібничку, «без якої не може обійтися жінка, яка себе поважає». Соньчин чоловік трохи скупуватий.

Але на жіночі сльози у нього вроджена алергія. Сонька виявила цей діагноз із перших днів подружнього життя.

– Чим ти набряки з очей знімаєш? – запитала в Соньки. – У тебе ж постійні «опади».

– Чаєм «Ліптон». Прикладаю, тримаю…

– А іншим можна?

– Кажуть, цей найкращий.

Для Соньки слово «кажуть» – неабиякий авторитет.

…Отже, на душі зле. Смикнуло ж послухати вранці гороскоп. Диктор щасливим голосом розповідав: «Сьогодні майже у всіх знаків зодіаку виникатимуть проблеми різного характеру».

Задзвонив телефон. Сонька. Мабуть, віщування починають справджуватися.

– Слухай, – без «доброго дня» чи «привіту» почала Сонька, – скільки коштує кімната страху?

– Ніскільки!

– Не може бути! Це ж – чеський…

– Що чеське?

– Та цирк! Цирк! Розумієш? Там є кімната страху. Скільки?..

– Сонько, кімната страху – це наше життя. Я не цікавлюся чеським цирком.

Сонька поклала слухавку. Образилася. На щастя, це в неї швидко минає.

Поїздка на роботу у «соціальному» автобусі виявилася чимось на кшталт «передпокій кімнати страху». Переді мною з двома величезними і важелезними сумками в клітинку, які я називають «cмeрть колготам», зайшла невизначеного віку пані.

– Посвідчення! Друга група! – це до водія.

– Тут мій чоловік сидить, – це до мене.

Пані безцеремонно вмостилася на двох стільцях і гукнула:

– Васю, чого коло дверей товчешся? Йди, сідай…

Вася «чемно» мене посунув і сів на «своє» місце. Мені ж нічого не залишилося, як обуритися: мужчини так не чинять.

– А він не мужчина! – запротестувала пані.

Автобус дружно зареготав. Через кілька зупинок пані з граційною легкістю виволокла з автобуса свій вантаж. Вася скромно вийшов після неї. Таки не мужчина…

На цьому «проблеми різного характеру» не закінчилися. Зателефонувала знайома із далекого зарубіжжя. Майже рік її не чула. Але й так добре, що далася чути.

– Що нового? Ти знаєш, що Люська (наша спільна знайома) вступила в якусь секту? Навіщо? Аби виїхати! Вже документи готує.

– Люська в секті? Ти нічого не переплутала?

– Ну, може це якось по-іншому називається. Але вона вже на чемоданах сидить…

Забувши запитати про мої справи, у слухавці пролунало:

– Бай! До зв’язку!

Після роботи пішла на шопінг. Люблю гарні речі. А хто їх не любить? Останнім часом деякі жінки ходять у магазини знімати стрес, інші – його там дістають.

Ах, який костюм! Який фасон! А колір… Подумки приміряю на себе цей шикарний витвір мистецтва. Взуваю модельні туфлі, що красуються поруч з не дермантиновою сумочкою. Під звуки шансону «кайфуем, сегодня мы с тобой кайфуем…» відчуваю себе королевою.

– Завузький, правда? – хтось торкає мене за плече і повертає до реальності.

«Мій» костюм ледве дихає на пухкенькій молодичці.

– Якби більший розмір…

– На жаль, – розводить руками молоденька дівчина-продавщиця. – А на вас він якраз.

Я роблю у відповідь вираз обличчя, мовляв, не те, що шукаю. А на душі зле. У мене гарна фігура, а в пухкенької пані – гроші. А толку?

… Я вже вдома. Завтра свято. Здалося б килимок витріпати. Звичайно, у мене є пиловсмоктувач. Але…

– За що ви його так? – жартують чоловіки, які з ранку до вечора або «козла» у дворі забивають, або на життя нарікають.

А я з усієї сили луплю килим. Згадую свої негаразди і луплю, луплю, луплю…

Північ… «Проблеми різного характеру» залишилися у вчорашньому дні. Я не слухатиму більше гороскопів. Я… Невже плачу? Що ж трапилось з моєю залізобетонною витримкою?

Засинаючи, втішаю себе тим, що десь повинен бути пакетик «Ліптона».

автор: Ольга Чорна

Читайте також: П’ять категорій дружин: які різні типи поводяться в шлюбі

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook