Російські ЗМІ повідомляють, що російська влада не має наміру обмінювати українських полонених. З українськими військовими, які здали в полон під час спецоперації, працюють і працюватимуть слідчі групи.
Про це заявив голова Слідчого комітету рф Олександр Бастрикін у ході Санкт-Петербурзького молодіжного юридичного форуму 28 червня, передає Фонтанка.
«Думав, як їх ще покарати, зараз ми їх годуємо з ложечки та лікуємо. По-перше, вирішили не віддавати їх, погодили, де належить. А то вони думали: “здамося і до родин”. Ні, до ізоляторів тимчасового тримання, до СІЗО, — сказав він. — Нині 2 тисячі таких бійців, які вчора приїхали. Працюємо з ними докладно та ґрунтовно».
За словами глави СК, українським військовим доведеться відшкодувати матеріальні збитки у зруйнованих під час бойових дій містах. «Моральна шкода та цивільний позов. Не знаю, як вони відшкодовуватимуть, але мають оцінити, не лише cмерті та поранення, страхи, переляки, моральну шкоду, а й матеріальні збитки Донбасу», — сказав Бастрикін.
Ця інформація дисонує з тою позицією, яку озвучив керівник української розвідки Кирило Буданов, котрий курує обмін українських захисників.
Як пише УП, він заявив, що “у найближий час” сподівається звільнити “значиму кількість” українських полонених.
Фото: volynnews.
06/29/2022
Популярні статті
- Мені було завжди тяжко слухати, як свекруха шукає в мого сина риси Андрія. Їх там просто не могло бути і я з кожним днем все чекала, коли вона це побачить
- Просто не розумію, чому батько не сказав мені, що у нього такі неприємності? Все можна було б вирішити і швидше, і з меншими затратами душевних сил
- Свекруха може тримати на руках старшу онучку, відвернутися від моєї доньки і жартувати: «Ми зайняті, а третій тут зайвий». Це дослівна цитата, яку моїй донці сказала бабуся
- Звичайно, що я їй не допомагала по доброті душевній. Я що їй родичка чи донька? І не треба мені про мораль. Ми всі живі люди і маємо розуміти, що вік у нас короткий, а доглядати на схилі літ комусь треба. То чого б і квартиру не переписати, як на те пішло
- Якось чоловік мене обійняв, зарився носом в моє волосся і прошепотів: «Як добре, що ти мені пробачила.». «Як добре, що ти не бачиш мого обличчя зараз», – подумала я з усмішкою