З майбутнім чоловіком я познайомилася шість років тому. Зустрілися ми в клубі, Ігор перший підійшов до мене і запросив на повільний танець, я погодилася. Після ми розговорилися, обмінялися номерами телефону. В кінці вечора Ігор провів мене до таксі і обіцяв подзвонити.
Через пару днів хлопець запросив мене прогулятися, спочатку ми пішли на каток, після зайшли в кафе перекусити. Мій новий друг провів мене додому і побажав доброї ночі. Через місяць ми почали зустрічатися. Хлопець водив мене в кіно, кафе, катки, дарував квіти, і я закохалася по вуха. Пройшов рік і Ігор зробив мені пропозицію, зігравши весілля, ми переїхали жити до мене.
Через два роки у нас з’явилась Аріночка. Чоловік був щасливий, спочатку вставав до дитини вночі, годував. Але через чотири місяці «награвся» і почав забувати про дочку. Його стали більше цікавити друзі, ніж сім’я. Перестав давати грошей і допомагати мені з малою. Через два роки такого життя я не витримала і подала на розлучення. На першому суді чоловік відмовився розлучатися і нам дали термін на примирення три місяці. Ми стали жити окремо, Ігор переїхав до своїх батьків. Зі свекрухою я спілкувалася нормально і привозила доньку на вихідні.
Приїхавши на другий суд, чоловік знову не дав згоду на розлучення, але шансів у нього більше не було і ми розлучилися. Після розлучення змінилося і ставлення свекрухи до мене. Вона сказала, що я винна в усьому і потрібно було любити чоловіка і слухати його, тоді були б міцні відносини. Після таких слів я перестала возити до них дитину.
Через місяць свекруха зателефонувала мені і сказала, що погарячкувала тоді і дуже хоче побачити внучку. На вихідних ми приїхали в гості, я залишила Аріну на пару годин, а сама поїхала у справах. Забравши Аріну додому, почала помічати, що дочка вередує і не слухає мене. Спочатку я цьому значення не надала, подумала, може день такий видався. Після наступного візиту до свекрухи історія повторилася, я відвозила слухняну дитину, а привозила примхливу доньку. І я вирішила дізнатися у Ігоря, чим вони займаються з Аринкою. Колишній чоловік сказав, що я все накрутила собі в голові, і ніхто нічому поганому не вчить.
Через два місяці таких поїздок, дочка почала мене не розуміти і проситися жити до бабусі з татом. Я була здивована, раніше Аріна навіть не згадувала про них, тепер тягнеться туди. На вихідних я вирішила простежити за свекрухою з дочкою. Віддала дитину, а сама чекала неподалік за будинком (свекруха завжди виходила погуляти з дитиною). І стала свідком розмови бабусі і внучки, коли вона говорила, що скоро забере дівчинку жити до себе. Що вона купить їй багато цукерок, не те, що її мама.
Ось як можна після такого давати бачитися з дитиною? Не хочу возити туди дочку, але і забороняти спілкуватися дитині з бабусею теж не можу. Як вирішити все мирно, не зачепивши почуття Аріни?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головне фото ілюстративне – firestock.
